Схрещування (у генетиці) — природне чи штучне поєднання генетичного матеріалу спадково різних клітин чи організмів з різними генотипами.
Нащадків, що виникли від схрещування двох батьківських особин (позначають латинською літерою Р, від лат. parents — батьки), називають дочірніми особинами, або гібридами (позначають латинською літерою F, від лат. filia — дитина). У схемах схрещування на першому місці записують особину жіночої статі, позначають її знаком ♀ (дзеркало Венери), чоловічу стать позначають ♂ (щит і спис Марса). Схрещування між ними позначають знаком множення (×).
 
Схрещування є обов'язковим елементом усіх видів гібридологічного аналізу організмів із статевим розмноженням або статевими процесами. У роздільностатевих організмів схрещування здійснюється за участі спеціалізованих статевих клітин — гамет та з утворенням зиготи. У прокаріотів й одноклітинних еукаріотів (наприклад, інфузорії) схрещування здійснюється завдяки кон'югації, трансдукції та трансформації, за яких відбуваються зміни спадкового матеріалу.
 
Розрізняють моно-, ди- й полігібридні, прості та складні, зворотні та реципрокні, споріднені та неспоріднені схрещування тощо.
 
Характеристика окремих видів схрещування.
Залежно від кількості пар проявів ознак, за якими різняться батьківські форми:
  • моногібридне — схрещування батьківських особин, які різняться за однією парою альтернативних ознак;
  • дигібридне — схрещування батьківських особин, які різняться за двома парами альтернативних проявів ознак;
  • полігібридне — схрещування батьківських особин, які різняться за трьома і більше парами альтернативних проявів ознак.
Залежно від особливостей:
  • зворотне — схрещування гібридів першого покоління F1 з однією з батьківських форм;
  • реципрокне — система двох схрещувань (прямого і зворотного), в одному з яких організми з ознаками, що вивчаються, використовуються як материнські, в іншому — як батьківські: ♀ \(AA\) ×  ♂ \(aa\) та ♀ \(aa\)  × ♂ \(AA\).
Завдяки схрещуванням отримують потомство від батьків для визначення закономірностей успадкування ознак, розташування генів, що контролюють ці ознаки, взаємодії генів, ролі навколишнього середовища у формуванні ознак тощо.
Схрещування є обов'язковим елементом гібридологічного аналізу, що є в свою чергу, основним методом генетики.
Джерела:
Біологія і екологія (рівень стандарту): підруч. для 10 кл. закл. заг. серед. освіти / В. І. Соболь. – Кам’янець-Подільський : Абетка, 2018. с. 151-152.