1. Будова клітин прокаріотів

Клітина різних груп організмів мають особливості. Бактеріальні клітини влаштовані простіше. Вони не мають ядра і мембранних органел — мітохондрій, пластид, ендоплазматичної сітки та інших. Клітина прокаріотів оточена плазматичною мембраною. Її будова та функції такі самі, як і в клітинах еукаріотів. Плазматична мембрана може утворювати гладенькі або складчасті вгини в цитоплазму, на яких можуть бути розташовані рибосоми (які мають таку саму будову і виконують ті самі функції, що й у еукаріотів), пігменти, що беруть участь у фотосинтезі тощо.  У цитоплазмі можна помітити й різноманітні включення. Зазвичай над плазматичною мембраною розташована клітинна стінка, поверх якої може розміщуватися слизова капсула. 

 

 

У цитоплазмі прокаріотів міститься молекула ДНК (нуклеоїд) — спадковий матеріал клітини. У певному місці вона прикріплена до плазматичної мембрани. 

 

Цікавими представниками прокаріотів є ціанобактерії, які ще називають «синьо-зеленими водоростями». У цитоплазмі їхніх клітин є особливі одномембранні структури, з якими пов'язаний хлорофіл. Але це не хлоропласти, що оточені двома мембранами.

 

Клітини прокаріотів можуть мати джгутики (один, декілька або багато) за допомогою яких вони пересуваються в рідкому середовищі. Прокаріоти, які не мають джгутиків, можуть пересуватись, змінюючи форму клітини. Крім джгутиків, поверхня клітин бактерій має нитчасті та трубчасті утвори, які забезпечують прикріплення до субстрату.

 

Розміри клітин прокаріотів зазвичай становлять тисячні або сотні частки міліметра. Форма їхніх клітин може бути різноманітною. Клітини кулястої форми мають назву коки, паличкоподібної — бацили, комоподібної — вібріони, спірально закрученої — спірили, довгої та тонкої спірально закрученої клітини — спірохети тощо. Коки, що зібрані у вигляді грон, називають стафілококами, ниток — стрептококами тощо. Стафілококи та стрептококи є прикладом колоніальних форм.