За способом живлення бактерії поділяють на гетеротрофів і автотрофів.
Серед гетеротрофів є паразитичні, сапротрофні та симбіотичні бактерії.
Серед автотрофів — ціанобактерії (фотосинтезуючі бактерії) та хемосинтезуючі бактерії.
Бактерії-паразити живуть за рахунок інших живих організмів, часто викликаючи захворювання (наприклад, карієсний стрептокок, туберкульозна паличка, золотистий стафілокок, хелікобактер, холерний вібріон) . Одні з них можуть викликати захворювання тварин і людини (чума, висипний тиф, туберкульоз, перитоніт, менінгіт, ангіна, ботулізм, холера, правець, дифтерія), інші — захворювання рослин (гнилі, бактеріальний рак, бактеріальне в’янення, бактеріальна плямистість).
Сапротрофні бактерії — організми, які отримують необхідні для життєдіяльності речовини, руйнуючи залишки мертвих рослин і тварин, або відмерлі частини рослин і тварин, поглинаючи розчинні органічні сполуки (наприклад, маслянокислі бактерії, бактерії гниття). Вони не можуть самостійно виробляти необхідні їм для життєдіяльності сполуки.
Бактерії-симбіонти — гетеротрофні бактерії, які в процесі еволюції набули здатності до симбіозу з вищими рослинами — бульбочкові бактерії (азотфіксуючі), що живуть на коренях бобових рослин. Вони поглинають азот із ґрунту й повітря та роблять його доступним для рослин, а ті у відповідь постачають бактеріям вуглеводи й мінеральні солі.
Джерела:
Біологія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Балан П.Г., Кулініч О.М., Юрченко Л.П. — Київ: Генеза, 2024. с. 28 - 29.
Біологія: підруч. для 7-го кл. зал. заг. серед. освіти / Горобець Л.В., Кокар Н.В., Кравець І.В., Жирська Г.Я. — Тернопіль: Астон, 2024. с. 33-34.