Умови існування одноклітинних організмів у прісних і солоних водоймах мають певні відмінності.
Форамініфери — мешканці морів, представники бентосу (живуть на поверхні дна). Тіло форамініфер амебоїдне за своєю будовою й знаходиться в багатокамерній, рідше однокамерній мінералізованій (вапняковій) черепашці, яка має устя та пронизана дрібними порами.
Зовнішній вигляд форамініфери
Форамініфери є гетеротрофами, живляться фагоцитозом. Через пори в черепашці цих організмів просочуються дуже тоненькі псевдоподії, що зовні формують ловильну сітку. Псевдоподіями вони захоплюють їжу, за їхньою допомогою цей організм пересувається.
Зовнішні черепашки досить великі — від кількох міліметрів до \(1\) см, деякі глибоководні види діаметром понад \(20\) см. Їх форма різноманітна — лінійна, спіральна, у формі зернинок тощо.
У життєвому циклі спостерігається чергування двох поколінь — статевого (за допомогою гамет) та нестатевого (формуючи спори). Скоротлива вакуоля відсутня.
Різні форми черепашок форамініфер
Відмираючи, форамініфери осідають на дно, черепашки деформуються, упродовж мільйонів років із них утворюються осадові породи (вапняки, які за певних умов можуть видозмінитись у мармур).
Джерела:
Біологія: підруч. для 7-го кл. зал. заг. серед. освіти / Горобець Л.В., Кокар Н.В., Кравець І.В., Жирська Г.Я. — Тернопіль: Астон, 2024. с. 45 - 46.
Біологія: підруч. для 7-го кл. зал. заг. серед. освіти / Задорожний К., Ягенська Г., Павленко О., Додь В. — Київ: Освіта, 2024. с. 46.
Біологія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Тагліна О., Самойлов А., Утєвська О., Довгаль Л. — Київ, Харків: Ранок, 2024. с. 197.