Радіолярії — мешканці морів, представники планктону (живуть у верхній товщі води).

Представник радіолярій — акантарія
На відміну від форамініфер, у них немає зовнішньої черепашки. Радіолярії формують у глибині цитоплазми клітини внутрішньоклітинний скелет, від якого відходять у різні боки голочки. Промені цих голочок розташовані в правильному порядку й отримали свої назви. У центрі клітини вони з’єднуються, а інколи й зростаються, утворюючи центральне зерно. Голкоподібні псевдоподії використовуються для живлення цих гетеротрофних організмів. Усередині клітини радіолярії наявна центральна капсула, у якій міститься ядро й формуються травні вакуолі. Переміщуються ці організми за допомогою псевдоподій та ектоплазми — це зовнішня рідка частина цитоплазми з великою кількістю вакуоль, що має вигляд тонкого «мережива», накинутого на клітину. Скоротливої вакуолі в них немає.
Розмножуються нестатево — поділом. Під час несприятливих умов укриваються цистою.

Різні форми внутрішньоклітинних скелетів радіолярій
Утворюють мінералізовані структури з кремнезему (сполуки хімічного елемента Силіцію) й сульфату стронцію. Викопні радіолярії використовуються для визначення віку геологічних порід.
Джерела:
Біологія: підруч. для 7-го кл. зал. заг. серед. освіти / Горобець Л.В., Кокар Н.В., Кравець І.В., Жирська Г.Я. — Тернопіль: Астон, 2024. с. 45 - 46.
Біологія: підруч. для 7-го кл. зал. заг. серед. освіти / Задорожний К., Ягенська Г., Павленко О., Додь В. — Київ: Освіта, 2024. с. 46 - 47.
Біологія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Тагліна О., Самойлов А., Утєвська О., Довгаль Л. — Київ, Харків: Ранок, 2024. с. 197.