Відділ Зелені водорості серед інших відділів водоростей є найчисельнішим. Описано близько \(20\) тис. видів. Серед них є організми різних життєвих форм із різними типами розмноження.

Характерною особливістю цієї систематичної категорії є наявність у клітині великої кількості хлорофілу, автотрофний та міксотрофний типи живлення, накопичення в клітинах крохмалю. Представники цього відділу можуть населяти різні середовища існування. Хлорофіл, що міститься в хлоропласті, надає зеленого забарвлення всій клітині. До найпоширеніших одноклітинних зелених водоростей належать хламідомонада, хлорела та плеврокок. До багатоклітинних зелених водоростей — улотрикс, спірогіра та ульва, або морський салат. 
 
Типовим представником одноклітинних зелених водоростей є хламідомонада — мешканка стоячих прісних водойм.
 
Хламідомонада — рухлива зелена водорость овальної, грушоподібної форми. Клітина вкрита прозорою оболонкою, під якою знаходиться цитоплазма. Більшу частину цитоплазми займає великий, зелений, чашечкоподібний хлоропласт, на дні якого навколо великого округлого тільця відкладається запасний вуглевод — крохмаль. Він утворюється з глюкози, яку виробляє хлоропласт у процесі фотосинтезу. У хлоропласті добре видно невеличку червону цятку — вічко. Воно допомагає клітині визначати напрямок надходження світла і, як наслідок, обирати напрямок руху.  Клітини хламідомонади активно переміщуються у воді за допомогою двох джгутиків. У цитоплазмі є ядро, зелений хроматофор та велика вакуоля, заповнена клітинним соком.
 
Хламідомонада — міксотроф, тому поєднує два способи живлення — автотрофне (фотосинтезує) та гетеротрофне (вбирає органічні речовини всією поверхнею клітини).
 
Хламідомонада.png
 
Хламідомонада найчастіше розмножується за допомогою рухливих спор. Вони утворюються внаслідок поділів материнської клітини. Клітинна оболонка в цих поділах участі не бере. Після розриву оболонки материнської клітини спори звільняються, і кожна стає самостійним організмом. За несприятливих умов деякі хламідомонади можуть розмножуватися статевим шляхом, внаслідок якого між різними клітинами відбувається обмін спадковою інформацією.
 
Отже, за сприятливих умов хламідомонада розмножується нестатево, а за несприятливих умов — статево.
 
Улітку хламідомонад у великій кількості можна знайти майже у кожній калюжі.
Джерела:
Біологія: підруч. для 7-го кл. зал. заг. серед. освіти / Горобець Л.В., Кокар Н.В., Кравець І.В., Жирська Г.Я. — Тернопіль: Астон, 2024. с. 64-68.
Біологія: підруч. для 7-го кл. зал. заг. серед. освіти / Задорожний К., Ягенська Г., Павленко О., Додь В. — Київ: Освіта, 2024. с. 64-65.
Біологія: підруч. для 7-го кл. зал. заг. серед. освіти / Тагліна О., Самойлов А., Утєвська О., Довгаль Л. — Київ, Харків: Ранок, 2024. с. 53.