Рослини здаються нерухомими, хіба що листки та гілки гойдаються внаслідок поривів вітру. Однак, якщо певний час уважно спостерігати за однією і тією самою рослиною, можна побачити рухи окремих її частин.
На рослини впродовж життя впливають різні чинники навколишнього середовища (дощ, вітер, сила тяжіння, добові та сезонні коливання температури, тривалість освітлення, чергування дня і ночі). Рослина не тільки сприймає такі впливи, а й певним чином відповідає на них. Отже, рослинам, як й іншим живим організмам, притаманна подразливість.
Рух — це переміщення, зміна положення тіла або його частин відносно інших тіл у просторі.
Подразливість — здатність живих клітин, тканин або цілого організму реагувати на зовнішні чи внутрішні впливи. Цю ознаку живих істот взято за основу їхнього пристосування до умов середовища існування.
На відміну від тварин, рослини мають менше можливостей для реагування на подразники: вони реагують або ростовими явищами, або справжніми рухами.
Тропізми — спрямовані в певний бік ростові рухи органів рослин або їх частин. Ці рухи спричинені однобічною дією певних чинників середовища, зокрема світла, хімічних речовин, води. Тропізми відбуваються внаслідок того, що корінь, стебло або листки з якогось одного боку ростуть швидше, а тому можуть згинатися в напрямку до подразника або від нього. Пагін наростає верхівкою, спрямований світлом, а корені ростуть у глиб ґрунту. Корені під час росту згинаються в напрямку збільшення концентрації поживних речовин, наприклад, мінеральних солей. Тропізми проявляються у вигляді ростових рухів.
Ростові рухи рослин зумовлені спрямованими впливом зовнішнього чинника: світла, сили тяжіння, тиску, дії хімічних сполук, вітру. Наприклад, пагони ростуть у бік джерела світла. А напрямок росту кореня визначає напрямок дії сили тяжіння. Якщо корінь росте в бік дії сили тяжіння, то пагін — у протилежному напрямку.
Отже, результатом тропізмів є те, що рослина займає у просторі найсприятливіше положення або уникає небезпечного впливу чинника середовища.
Настії — рухи, напрям яких не пов’язаний із напрямом дії зовнішнього подразника. Вони відбуваються внаслідок росту або зміни тургору. Тургор у рослин зумовлений тиском цитоплазми на клітинну стінку зсередини клітини. Прикладами настій є розкривання квіток уранці та закривання їх увечері, закривання квіток тюльпанів і крокусів за прохолодної погоди, розвертання кошика соняшника в напрямку сонячних променів. Від дотику до мімози сором’язливої окремі листочки її складних листків будуть складатися на деякий час, що вможливлює захист від дощу або поїдання тваринами. . Завдяки рухам ловильних листків комахоїдні рослини вловлюють здобич.
Рослини здатні до здійснення колових або маятникоподібних рухів, які називають нутаціями. Такі рухи виражені у вусиків деяких видів витких рослин і на верхівках стебел. Це дає можливість рослинам знаходити опору та обвиватись навколо неї. Вусики чіпких рослин, як-от квасолі, повільно здійснюють рухи, поки не торкнуться опори. Після цього вусик міцно обкручується навколо неї.
Джерела:
Біологія: підруч. для 7-го кл. зал. заг. серед. освіти / Горобець Л.В., Кокар Н.В., Кравець І.В., Жирська Г.Я. — Тернопіль: Астон, 2024. с. 102-105.
Біологія: підруч. для 7-го кл. зал. заг. серед. освіти / Задорожний К., Ягенська Г., Павленко О., Додь В. — Київ: Освіта, 2024. с. 92-93.
Біологія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Андерсон О.А., Вихренко М.А., Чернінський А.О., Андерсон А.О. — Київ: Школяр, 2024. с. 78-79.
Біологія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Балан П.Г., Кулініч О.М., Юрченко Л.П. — Київ: Генеза, 2024. с. 78.