Рослина росте, розмножується, реагує на зміни умов навколишнього середовища завдяки постійному обмінові речовин і перетворенню енергії. Для нормальної життєдіяльності рослині необхідні розвиток і взаємодія всіх її органів.
Вегетативні органи рослин виконують певні, доволі різні функції. Однак жива рослина — це цілісний організм, усі частини якого тісно взаємодіють. Тому порушення будови чи функцій будь-якого з органів позначається на діяльності інших, а отже, організму загалом. Наприклад, відмирання кореня не тільки порушить закріплення рослини у ґрунті, а й унеможливить поглинання з ґрунту розчинів мінеральних сполук. Тому рослина з відмерлими коренями неодмінно загине.
Те саме станеться з рослиною, якщо із стовбура молодого деревця зняти кору у вигляді пояска. Це зупинить надходження органічних речовин, утворених завдяки фотосинтезу, від листків до нижньої частини стебла та кореня. Рослина може загинути й унаслідок несвоєчасного скидання або відмирання листків, бо це унеможливить здійснення фотосинтезу.
Зв'язки між різними органами рослини забезпечують провідні тканини. Вони пронизують увесь організм — від кореня через стебло до кожного листка. Висхідні потоки розчинів поживних речовин відбуваються судинами, а низхідні — ситоподібними трубками. Горизонтальне переміщення органічних речовин стеблом дерев'янистих рослин можливе серцевинними променями.
Воду і мінеральні речовини з ґрунту до пагона постачає корінь. Утворені в листках органічні речовини стеблом (ситоподібними трубками в лубі) транспортуються до кореневої системи. Кількість органічних речовин, що утворилися за один світловий день у хлоропласті, перевищує його масу в декілька разів. Тому велике значення для нормальної життєдіяльності має переміщення цих речовин від клітин, де вони утворюються, до всіх інших.
Важливе значення у транспорті розчинів поживних речовин від кореня до надземних частин відіграє явище кореневого тиску. Особливу роль кореневий тиск відіграє тоді, коли транспірація слабка або взагалі відсутня (наприклад, уночі). Це пояснюється тим, що випаровування води листками створює так звану присисну силу листків. Що більше води вони випаровують, то інтенсивніше корінь поглинає її з ґрунту і то швидше водний розчин надходить до надземних органів рослини.
Джерела:
Біологія: підруч. для 7-го кл. зал. заг. серед. освіти / Горобець Л.В., Кокар Н.В., Кравець І.В., Жирська Г.Я. — Тернопіль: Астон, 2024. с. 102-103.
Біологія: підруч. для 7-го кл. зал. заг. серед. освіти / Задорожний К., Ягенська Г., Павленко О., Додь В. — Київ: Освіта, 2024. с. 92-93.
Біологія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Андерсон О.А., Вихренко М.А., Чернінський А.О., Андерсон А.О. — Київ: Школяр, 2024. с. 78-79.
Біологія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Балан П.Г., Кулініч О.М., Юрченко Л.П. — Київ: Генеза, 2024. с. 76-78.