Як і губки, жалкі (кишковопорожнинні) — постійні мешканці як морів, так і прісних водойм. Це багатоклітинна тварини з радіальною симетрією тіла. На відміну від губок, у них формуються тканини.
За особливостями зовнішньої будови та способом життя кишковопорожнинні мають дві життєві форми: поліпи і медузи. У життєвому циклі багатьох кишковопорожнинних ці форми чергуються.
Поліпи — ведуть прикріплений, або малорухливий спосіб життя. Прикладами поліпів є гідра, актинії, тощо. Їхнє тіло нагадує мішок, на верхньому полюсі якого розташований ротовий отвір, оточений щупальцями.
Актинія
Медузи — вільноплавні морські тварини, які мають драглисте тіло у формі парасолі. Їхнє тіло на \(98\) % складається з води. Ці тварини ведуть рухливий спосіб життя.
Медуза
Тіло кишковопорожнинних складається з двох добре розвинених шарів — ектодерми (зовнішній) і ентодерми (внутрішній). Між ними міститься тонкий драглистий, майже позбавлений клітин шар — мезоглея (зачаток третього зародкового листка). Товщина мезоглеї може бути незначною (у поліпів) або дуже великою (у медуз). Ектодерма утворена епітеліально-м'язовими, жалкими, нервовими, статевими і проміжними (неспеціалізованими) клітинами. Ентодерма представлена травно-м'язовими і залозистими клітинами.
Кишковопорожнинні розмножуються статевим способом або вегетативно (брунькуванням). У випадку статевого розмноження із заплідненої яйцеклітини розвивається новий організм у личинковій стадії. Прикріплюючись до дна, личинка перетворюється на поліп. Поліпи або утворюють колонії, або відгалужуються у вільноживучих медуз. Таким чином відбувається чергування поколінь: прикріпленого поліпа і вільноживучої медузи.
З особливостями будови поліпів ознайомимося на прикладі поодинокого поліпа — гідри. У прісних водоймах гідр можна побачити на підводних предметах, до яких вони прикріплюються підошвою. Це основа нижньої частини тіла гідри — стебельця, що діє як присосок. На протилежному полюсі тіла розташований ротовий отвір, оточений щупальцями. Рот у гідри веде в мішкоподібну кишкову порожнину, в якій перетравлюється їжа. У жалких рот слугує як для поглинання їжі, так і для виведення неперетравлених її решток. У зовнішньому шарі є жалкі клітини (звідси й походить назва цих тварин). Слугують жалкі клітини для захисту, ураження здобичі та її утримання; найбільше їх на щупальцях.
Схема будови кишковопорожнинних (на прикладі гідри прісноводної)
Джерела:
Біологія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Балан П.Г., Кулініч О.М., Юрченко Л.П. — Київ: Генеза, 2024. с. 170-174.
Біологія: підруч. для 7-го кл. зал. заг. серед. освіти / Задорожний К., Ягенська Г., Павленко О., Додь В. — Київ: Освіта, 2024. с. 156-159.
Біологія: підруч. для 7-го кл. зал. заг. серед. освіти / Андерсон О.А., Вихренко М.А., Чернінський А.О., Андерсон А.О. — Київ: Школяр, 2024. с. 150-153.
Біологія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Горобець Л.В., Кокар Н.В., Кравець І.В. Жирська Г.Я. — Тернопіль: Астон, 2024. с. 206-210.
Біологія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Соболь В. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2024. с. 164-169.
Біологія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Тагліна О.В., Самойлов А.М., Утєвська О.М., Довгаль Л.В. — Х.: Ранок, 2024. с. 136-138.