Яблуня — найпоширеніша серед плодово-ягідних рослин родини Розові.
У залежності від часу дозрівання плодів, сорти яблуні ділять на літні, осінні і зимові.
Яблуня — перехреснозапильна рослина (найчастіше запилюється комахами): щоб зав'язалися плоди, необхідно запилення квіток пилком іншого сорту. Тому у саду повинно бути не менше трьох сортів, що взаємо запилюються, одночасно квітнуть і вступають у плодоносіння сортів.
Яблуню розмножують вегетативним щепленням. Дерева яблуні залежно від сорту і підщепи досягають у висоту \(4\) -\(10\) м. Останні роки при розмноженні яблуні використовують слаборослі підщепи, які дають можливість отримувати невисокі дерева, зручні для догляду і збирання врожаю. Яблуні на слаборослих підщепах починають плодоносити на \(3\) -\(4\) рік.
Саджанці плодових дерев висаджують восени і навесні. Ями для посадки дерев готують завчасно. Їх глибина повинна бути \(0,7\) - \(0,8\) м, а діаметр — не менше \(1\) м. При підготовці ями верхній родючий шар ґрунту складають на одну сторону, а нижній — на іншу. На дно ями насипають горбком верхній шар ґрунту, у який додають органічні та мінеральні добрива.
Після посадки саджанці поливають (2-3 відрами води).
Навесні у міру росту дерева роблять обрізку, формуючи крону яблуні.
Навесні у міру росту дерева роблять обрізку, формуючи крону яблуні.
Джерела:
Біологія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Балан П.Г., Кулініч О.М., Юрченко Л.П. — Київ: Генеза, 2024. с. 123-127.
Біологія: підруч. для 7-го кл. зал. заг. серед. освіти / Задорожний К., Ягенська Г., Павленко О., Додь В. — Київ: Освіта, 2024. с. 120-123.
Біологія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Горобець Л.В., Кокар Н.В., Кравець І.В. Жирська Г.Я. — Тернопіль: Астон, 2024. с. 148-149.