Еволюційні чинники — це зовнішні та внутрішні впливи, які приводять до еволюційних змін організмів та угруповань, змінюють генофонд популяції.
Зміни в генофонді популяцій із часом можуть накопичуватися, й особини в популяції починають дедалі більше відрізнятися від своїх предків.
Розрізняють рушійні та елементарні чинники еволюції. Рушійні чинники еволюції мають спрямований закономірних характер, а елементарні — є чинниками — постачальниками еволюційного матеріалу та створюють умови перебігу еволюційних змін.
Рушійні чинники еволюції — чинники, які спрямовують різні елементарні зміни, що виникли внаслідок мутацій у бік формування пристосувань організмів до змін умов довкілля.
До рушійних чинників еволюції належить спадкова мінливість та природний добір.
Елементарні чинники еволюції — це впливи, що спричиняють еволюційні зміни біосистем і мають неспрямований випадкових характер.
Елементарні еволюційні фактори:
  • Популяційні хвилі (хвилі життя) — періодичні або неперіодичні коливання чисельності природних популяцій, яке відбувається постійно внаслідок кліматичних, біологічних або інших факторів. Даний термін вперше був уведений С.С. Четвериковим у \(1905\) р. Наприклад: періодично виникають спалахи інтенсивного розмноження комах. При цьому тварини можуть поширюватися за межі території свого звичного проживання.
  • Дрейф генів (генетичний дрейф) — неспрямована зміна частоти алелів певних генів через випадкові процеси, наприклад, виверження вулкана, повінь або потрапляння невеликої групи особин на нову територію (ефект засновника). Наприклад: коли люди потрапили на американський континент, серед першовідкривачів випадково не виявилося людей з алелем, який відповідає за формування \(III\) та \(IV\) груп крові.  Тому до прибуття європейців жителі Америки мали тільки \(I\) або \(II\) групу крові.
  • Ізоляція — розділення популяцій одного виду через виникнення між ними якихось бар'єрів (фізичних, географічних або екологічних). Наприклад: популяції, які потрапляли на острови, часто не могли контактувати з популяціями материка й утворювали нови види, як в'юрки на Галапагоських островах.
  • Міграція — переміщення особин з однієї популяції в іншу або на нові території. Наприклад: риба - голка із Чорного моря мігрувала в р. Дніпро, а звідти по каналу Дніпро — Донбас потрапила в р. Сіверський Донець.
Сучасними екологічними дослідженнями встановлено, що:
  • на кожному рівні організації живого є свої чинники еволюції;
  • усі екологічні чинники, якщо вони діють зі сталою інтенсивністю або остання періодично змінюється, є водночас чинниками еволюції;
  • стосовно популяції як одиниці еволюції розрізняють внутрішньовидові (міграції, хвилі життя) та міжвидові (симбіоз, конкуренція, виїдання, тощо) еволюційні чинники.
Джерела:
Біологія : підруч. для 9 класу загальноосвіт. навч. закл. / К. М. Задорожний. — Харків : Вид-во «Ранок», 2017. — с. 155.
Біологія : підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл./ В. І. Соболь. – Кам’янець-Подільський : Абетка, 2017. — с. 190 - 192.