Теорія:

На сьогодні в еволюційній біології відомо декілька десятків теорій, серед яких виокремлюються:
  • телеологічні концепції еволюції — еволюція органічного світу відбувається не випадково, а за певною програмою, закладеною в якомусь невідомому нам генетичному коді Всесвіту або ж у творчій ідеї її Творця;
  • теорія еволюції Ламарка — уявлення про еволюцію як ступінчастий розвиток живого від простого до складного. Чинниками еволюції за Ламарком є: 1) внутрішнє прагнення до вдосконалення; 2) прямий вплив умов середовища через вправляння чи невправляння органів визначає мінливість організмів; 3) успадковуються лише набуті за життя особин корисні ознаки;
  • теорія еволюції Дарвіна — система поглядів про еволюційний розвиток живого під дією таких чинників еволюції, як невизначена (спадкова) мінливість та природний добір, що є наслідком боротьби за існування;
  •  синтетична теорія еволюції — система уявлень про те, що рушійною силою еволюції є природний добір генетичних мутацій і рекомбінацій, і яка починається на рівні популяцій.
Синтетична теорія еволюції (СТЕ) — комплекс уявлень, які є синтезом основних положень дарвінізму, генетики популяцій та екології.
Серед основоположників були такі видатні біологи, як С.С. Четвериков, С. Райт, Ф.Г. Добжанський, І.І. Шмальгаузен, О.М. Сєверцов, ін.
 
Синтетична теорія еволюції була розроблена на основі уявлень про мутації як єдине джерело спадкової мінливості, про популяцію як елементарну одиницю еволюції та дарвінівських уявлень про боротьбу за існування й природний добір.
 
Основні положення, що є основою сучасних еволюційних поглядів
  • Елементарним еволюційним матеріалом та єдиним джерелом нових спадкових ознак є мутації.
  • Елементарною одиницею еволюції є популяція зі своїм генофондом, оскільки саме в ній відбуваються усі еволюційні перетворення.
  • Елементарними чинниками еволюції є дрейф генів, популяційні хвилі та ізоляція. Ці чинники мають випадковий характер і є факторами —постачальниками матеріалу для добору.
  • Існує три види еволюційного процесу: мікроеволюція, видоутворення та макроеволюція.
  • Рушійною силою еволюції є природний добір, що діє на сукупність фенотипів популяції.
  • Природний добір буває рушійним, стабілізуючим та розвиваючим.
  • Будь-яка систематична група може або процвітати (біологічний прогрес), або вимирати (біологічний регрес).
  • Біологічний прогрес досягається внаслідок еволюційних змін організмів, якими є ароморфози, ідіоадаптації та загальна дегенерація.
  • Процес еволюції є необоротним, тобто під час повернення умов довкілля до попереднього стану адаптації щоразу розвиваються заново, а не відтворюються попередні.
Отже, сучасна теорія еволюції пояснює еволюційні зміни живого, що починаються у популяціях і здійснюються шляхом природного добору ознак, які визначаються генами.
Джерела:
Біологія : підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл./ В. І. Соболь. – Кам’янець-Подільський : Абетка, 2017. – с. 187 - 188.