Популяція — це сукупність особин одного виду, здатна до самовідтворення, більш-менш ізольована в просторі і в часі від інших популяцій того ж виду.
Приклад:
популяцію утворюють всі особини карася, що мешкає в невеликому озері або всі дерева одного виду в лісі.
Популяції — основні елементи екологічних систем.
Внутрішні взаємини в популяціях є дуже складними. Тому при зміні тих чи інших екологічних факторів реакції окремих особин і популяції в цілому часто не збігаються.
Так, загибель окремих організмів (наприклад, від хижаків) може поліпшити якісний склад популяції, підвищити її виживання. Жертвами хижака стають, в основному, ослаблені особини, сприйнятливі до інфекцій. Вилучення таких особин перешкоджає поширенню хвороб, які можуть стати згубними і для всієї популяції.
Тут ми стикаємося з одним дуже важливим правилом, застосовуваним до складних біологічних об'єктів, що складається з багатьох елементів, пов'язаних один з одним різними взаємовідносинами:
про стан біологічної системи (будь то популяція, співтовариство або екосистема) не завжди можна судити за станом її окремих елементів.
Популяції в природі постійно взаємодіють з популяціями інших видів, утворюючи разом з ними біотичні спільноти — цілісні системи вищого рівня організації.
У біотичних спільнотах кожна популяція грає відведену їй роль, складаючи разом з популяціями інших видів певну природню єдність, розвивається і діє за своїми законами.
Саме завдяки функціонуванню популяцій створюються умови, які сприяють підтримці життя на нашій планеті. Займаючи той чи інший простір, переміщаючись, використовуючи ті чи інші види їжі, популяції кожного виду певним чином впливають на навколишню природу. Від популяцій залежить колообіг речовин, енергетичний обмін між живою і неживою природою. Спільна діяльність популяцій визначає багато важливих властивості біотичних угруповань і екологічних систем.