Популяція має «біологічні особливості», які вона розділяє з усіма організмами, що складають її (вона так само росте, диференціюється, тобто поділяється на дрібніші підгрупи, змінюється разом зі зміною умов життя).
Одночасно вона володіє «груповими особливостями», які служать унікальними характеристиками групи і властиві тільки групі особин у цілому.
Наприклад, такі показники, як чисельність (загальне число організмів), народжуваність (швидкість приросту чисельності), смертність (швидкість скорочення чисельності в результаті загибелі особин), віковий склад (співвідношення чисельності різновікових особин), не можна застосувати до окремих організмів, вони можуть характеризувати лише популяцію у цілому. Ці показники називаються демографічними.
Особина народжується і вмирає, має той чи інший вік, але стосовно до особи не можна говорити про народжуваність, смертність або вікову структуру — характеристики, які мають сенс тільки на рівні групи.
Вивчення демографічних показників має велике практичне значення. Демографічні показники популяції важливо знати для розуміння законів, які керують життям популяцій, прогнозування постійних змін, що відбуваються в них.
У всіх цих випадках нас цікавлять перш за все зміни популяції в цілому, можливість прогнозувати ці зміни, регулювати їх (наприклад, зниження чисельності шкідників сільськогосподарських угідь).
Одночасно вона володіє «груповими особливостями», які служать унікальними характеристиками групи і властиві тільки групі особин у цілому.
Наприклад, такі показники, як чисельність (загальне число організмів), народжуваність (швидкість приросту чисельності), смертність (швидкість скорочення чисельності в результаті загибелі особин), віковий склад (співвідношення чисельності різновікових особин), не можна застосувати до окремих організмів, вони можуть характеризувати лише популяцію у цілому. Ці показники називаються демографічними.
Особина народжується і вмирає, має той чи інший вік, але стосовно до особи не можна говорити про народжуваність, смертність або вікову структуру — характеристики, які мають сенс тільки на рівні групи.
Вивчення демографічних показників має велике практичне значення. Демографічні показники популяції важливо знати для розуміння законів, які керують життям популяцій, прогнозування постійних змін, що відбуваються в них.
Приклад:
при заготовлюванні деревини дуже важливо знати швидкість відновлення лісу, щоб правильно планувати інтенсивність рубок. Деякі популяції тварин використовуються для отримання цінної харчової або хутрової сировини, вивчення інших важливих з медико-санітарної точки зору (наприклад, популяції дрібних гризунів — носіїв збудника небезпечного для людини захворювання).
Для цього необхідно знати причини і швидкість популяційних змін, вміти вимірювати різні параметри цих природних об'єктів.
Розглянемо ці показники докладніше.
Розглянемо ці показники докладніше.
Чисельність — загальна кількість особин у популяції.
Міра достатку особин будь-якої популяції — загальна чисельність популяції, або її загальна біомаса.
Загальна біомаса — загальна маса особин у популяції.
Проте, вимірювання цих показників відносно деяких тварин пов'язано з великими труднощами, тому показником, який зазвичай використовують для визначення збільшення чи зменшення чисельності популяції, є щільність.
Щільність популяції — це число особин, або їх біомаса, яка припадає на одиницю площі, або об'єму життєвого простору.
Приклад:
\(500\) дерев на \(1\) га лісу; \(5\) млн особин хлорели на \(1\) м³ води; або \(200\) кг риби на \(1\) га поверхні водойми.
Щільність в даних випадках служить мірою відносного достатку.
Статева структура популяцій — співвідношення кількості самців або самок до загальної кількості тварин.
Вікова структура популяції характеризує співвідношення різних вікових груп, визначаючи їхню здатність до розмноження. У кожній популяції можна виділити три основних віки: передрепродуктивний, репродуктивний та пострепродуктивний.
Народжуваність характеризує здатність популяції до збільшення чисельності за рахунок розмноження особин.
Розрізняють максимальну народжуваність (іноді її називають фізіологічною, або абсолютною) і екологічну, або просто народжуваність.
Максимальна (потенційна) народжуваність — це теоретичний максимум швидкості утворення нових особин в ідеальних умовах (коли відсутні зовнішні фактори, які стримують процеси розмноження).
Максимальна народжуваність багато в чому визначається здатністю самок народжувати одночасно яку-небудь кількість потомства, тобто фізіологічною плодовитістю, а також загальною кількістю нащадків (за певний термін).
Екологічна народжуваність — дає уявлення про швидкість зростання чисельності популяції при фактично сформованих умовах життя даної групи особин.
Екологічна народжуваність є непостійною і змінюється в залежності від фізичних умов середовища і складу популяції.
Зверни увагу!
Для видів, які не піклуються про потомство, характерна висока потенційна і низька екологічна народжуваність.
Приклад:
доросла самка тріски відкладає мільйони ікринок, з яких у середньому доживають до дорослого віку лише \(2\) особини.
Якщо простежувати долю певної групи особин, які народилися в один і той самий час, легко виявити, що їх чисельність протягом життя безперервно знижується в результаті відмирання частини особин. Цей процес, який називається смертністю, може характеризувати окремі популяційні підгрупи або ж популяцію в цілому.
Смертність — швидкість скорочення чисельності в результаті загибелі особин.
Зверни увагу!
Чим більшою є смертність, тим меншою є середня тривалість життя групи, і навпаки.
Приріст популяції — різниця між народжуваністю та смертністю.
Приріст може бути додатнім (народжуваність переважає над смертністю) та від'ємним (смертність переважає над народжуваністю).
Види популяцій:
- незалежні популяції — мають досить високий потенціал розмноження, постійно оновлюючись без надходження представників видів ззовні;
- напівзалежні популяції — можуть існувати лише у результаті розмноження власних особи при незначній чисельності, проте інколи можливе надходження у ці популяції особин ззовні, що сприяє збільшенню народжуваності;
- залежні популяції — розмноження всередині таких популяцій не компенсує смертність, тому вони можуть існувати лише при надходженні особин із сусідніх популяцій.