Транспортні властивості мембрани характеризуються вибірковою проникливістю: деякі сполуки можуть проникати через неї, інші — ні.
Існують два способи перенесення речовин через мембрану: пасивний і активний транспорт.
Пасивний транспорт
Якщо речовина рухається через мембрану з області з високою концентрацією у бік низької концентрації (тобто за градієнтом концентрації цієї речовини) без витрати енергії, то такий транспорт називається пасивним, або дифузією.
Розрізняють два типи дифузії: проста та полегшена.
Проста дифузія характерна для невеликих нейтральних молекул (, , ), а також низькомолекулярних органічних речовин (бензен, спирт).
При простій дифузії розчинені у позаклітинній рідині невеликі молекули послідовно розчиняються у мембрані, а потім — у внутрішньоклітинній рідині. При цьому швидкість проникнення через мембрану визначається мірою гідрофобності молекули, тобто її ліпідорозчинністю.
Полегшена дифузія — це швидкий рух молекул через мембрану за допомогою специфічних мембранних білків, які називаються пермеазами.
Цей процес є специфічним, він протікає швидше простої дифузії, проте має обмеження швидкості транспорту. Полегшена дифузія, зазвичай, є характерною для розчинних у воді речовин.
Існує декілька механізмів полегшеної дифузії:
- Транспорт речовин за участю рухомих білків — переносників, які на одній поверхні мембрани приєднують транспортовану речовину, а на іншій — вона вивільнюється.
- Перенесення речовин за рахунок зміни конфігурації внутрішніх білків, що перетинають мембрану, наприклад, коли молекула білка повертається навколо своєї осі.
