Теорія:

Мітохондрії — енергетичні органели клітин. Вони перетворюють поживні речовини в енергію (АТФ), беруть участь у диханні клітини, у них здійснюються процеси кисневого етапу енергетичного обміну.
 
Мітохондрії покриті двома мембранами: зовнішня мембрана гладенька, а внутрішня має численні складки і виступи — крісти.
 
мітохондрія01.png
 
У мембрану крист вбудовані ферменти, які синтезують за рахунок енергії поживних речовин, поглинених клітиною, молекули аденозинтриортофосфату (АТФ).
АТФ — це універсальне джерело енергії для усіх процесів, що відбуваються у клітині.
 
Кількість мітохондрій у клітинах різних живих істот і тканин є неоднаковим.
Наприклад, у сперматозоїдах може бути всього одна мітохондрія. Проте у клітинах тканин, де є великі енергетичні витрати (у клітинах літальних м'язів у птахів, у клітинах печінки), цих органоїдів буває до декількох тисяч.
Мітохондрії мають власну ДНК і можуть самостійно розмножуватися (перед поділом клітини число мітохондрій у ній зростає так, щоб їх вистачило на дві клітини).
Мітохондрії містяться у всіх еукаріотичних клітинах, проте у прокариотичних клітинах їх немає. Цей факт, а також наявність у мітохондріях ДНК дозволило вченим висунути гіпотезу про те, що предками мітохондрій колись були вільноживучі істоти, що нагадують бактерії. Згодом вони оселилися у клітинах інших організмів, можливо, паразитуючи в них. А потім за багато мільйонів років перетворилися у найважливіші органели, без яких жодна еукаріотична клітина не може існувати.
 
Пластиди — органели, характерні лише для рослинних клітин та деяких одноклітинних тварин. У клітинах вищих рослин міститься від \(10\) до \(200\) пластид, розміром \(3\) — \(10\) мкм.
Пластиди містять дві мембрани: зовнішню і внутрішню. Внутрішня мембрана утворює вирости — ламели. Ламели можуть утворювати окремі замкнені мішечки — тилакоїди, що об'єднуються у групи — грани.
 
Пластиди.png
 
Різновиди пластид:
  • лейкопласти — безбарвні пластиди різноманітної форми, в яких запасаються деякі сполуки — крохмаль і білки;
  • хромопласти — пластиди жовтого, помаранчевого або червоного кольору, надають забарвлення пелюсткам квіток, плодам, листкам;
  • хлоропласти — пластиди зеленого кольору. Хлоропласти у клітинах рослин і складки цитоплазматичної мембрани прокаріот містять зелений пігмент — хлорофіл — фотосинтезуючий пігмент.
перетворення пластид.png
 
Пластиди одного типу можуть перетворюватися на пластиди іншого типу:
  • лейкопласти можуть перетворюватися на світлі у хлоропласти (позеленіння бульб картоплі) і хромопласти;
  • хлоропласти — на лейкопласти та хромопласти (достигання плотів, зміна кольорів листя восени);
  • хромопласти вже не можуть перетворитись на пластиди інших типів, вони є кінцевим етапом розвитку пластид.
Немембранні органели
До немембранних органел належать:
  • рибосоми — універсальні немебранні органели сферичної форми, які формуються в ядреці з білків та РНК, основною функцією є матричний синтез білків;
  • клітинний центр — ділянка цитоплазми, яка перебуває, як правило, біля ядра і бере участь в утворенні веретена поділу;
  • органели руху — псевдоподії, джгутики, війки, тощо.