2. Порівняльна характеристика клітин представників різних Царств

Хоча основні структурні елементи у більшості клітин є подібними, є деякі відмінності у будові клітин представників різних Царств живої природи.
 
Клітини рослин: 

 
Вакуоль — одномембранний органоїд, який виконує різні функції (секреція, екскреція, зберігання запасних речовин, тощо).
Оболонка цієї вакуолі називається тонопласт, а її вміст — клітинний сік.
 

 
Пластиди — це органели рослинних клітин, які мають двомембранну будову. Як і мітохондрії, пластиди містять власні молекули ДНК. Тому вони здатні самостійно розмножуватися, незалежно від поділу клітини.
 
Залежно від забарвлення пластиди розрізняють лейкопласти, хлоропласти і хромопласти.
Лейкопласти — безбарвні і містяться, зазвичай у частинах рослин, що не освітлюються (наприклад, у бульбах картоплі). У них відбувається накопичення крохмалю. На світлі у лейкопластах утворюється зелений пігмент хлорофіл, тому бульби картоплі зеленіють.

Хлоропласти — зелені пластиди, які зустрічаються у фотосинтезуючих еукаріотних клітинах рослин. Зазвичай в одній клітці листа рослини міститься від \(20\) до \(100\) хлоропластів. Хлоропласти містять хлорофіл, і в них відбувається процес фотосинтезу (тобто перетворення енергії сонячного світла в енергію макроергічних зв'язків АТФ і синтез за рахунок цієї енергії вуглеводів з вуглекислого газу повітря).
Під зовнішньої гладкою мембраною хлоропласта міститься складчаста внутрішня мембрана. Між складками внутрішньої мембрани хлоропласта є стопки (грани) плоских мембранних мішечків (тилакоїдів). У мембранах тилакоїдів міститься хлорофіл, який має особливу хімічну структуру, яка дозволяє йому вловлювати кванти світла.
У внутрішньому просторі хлоропластів між гранами відбувається синтез вуглеводів, на який і витрачається енергія АТФ.

 

 
У хромопластах містяться пігменти червоного, оранжевого, фіолетового, жовтого кольорів. Цих пластид особливо багато у клітинах пелюсток квітів і оболонок плодів.
Основною запасною речовиною клітин рослин є крохмаль.
 
У клітинах тварин немає щільних клітинних стінок. Вони оточені клітинною мембраною, через яку відбувається обмін речовин з навколишнім середовищем. Зовні їх плазматичної мембрани розташовується глікокалікс.

 
Також в клітинах тварин немає великих вакоулей, але в них є центріолі (у клітинному центрі) і лізосоми.
Клітинний центр розташовується у цитоплазмі всіх клітин поблизу від ядра. З області клітинного центру розходяться численні мікротрубочки, що підтримують форму клітини і виконують роль своєрідних рейок для руху органоїдів по цитоплазмі.
У тварин і нижчих рослин клітинний центр утворюється двома центріолями (мікротрубочками, які розташовуються у цитоплазмі під прямим кутом одна до одної).
Лізосоми — органели грибів і тварин, які відсутні у клітинах рослин.
Іноді лізосоми руйнують і саму клітину, в якій утворилися.

 
Органели руху.

Багато клітин тварин здатні до руху, наприклад інфузорія туфелька, евглена зелена, сперматозоїди багатоклітинних тварин. Деякі з цих організмів рухаються за допомогою особливих органоїдів руху — війок та джгутиків, які утворені такими ж мікротрубочками, як і центріолі клітинного центру. Рух джгутиків і війок відбувається завдяки ковзанню мікротрубочок одної відносно другої, у результаті чого ці органели згинаються. В основі кожної війки або джгутика лежить базальне тільце, яке закріплює їх у цитоплазмі клітини. На роботу джгутиків і війок витрачається енергія АТФ.
 
Клітини грибів покриті клітинною стінкою, що відрізняється за хімічним складом від клітинних стінок рослин. Вона містить, як основні компоненти: хітин, полісахариди, білки і жири.
 

 
Пластид і хлорофілу клітини грибів не містять.
Запасною речовиною клітин грибів і тварин є глікоген.