Теорія:

Хоча основні структурні елементи у більшості клітин є подібними, є деякі відмінності у будові клітин представників різних Царств живої природи.
 
Клітини рослин: 
  • містять характерні лише для них пластиди — хлоропласти, лейкопласти і хромопласти;
  • оточені щільною клітинною стінкою з целюлози;
  • мають вакуолі з клітинним соком.
клітина рослин.jpg
 
Вакуольодномембранний органоїд, який виконує різні функції (секреція, екскреція, зберігання запасних речовин, тощо).
Оболонка цієї вакуолі називається тонопласт, а її вміст — клітинний сік.
 
вакуоль.png
 
Пластиди — це органели рослинних клітин, які мають двомембранну будову. Як і мітохондрії, пластиди містять власні молекули ДНК. Тому вони здатні самостійно розмножуватися, незалежно від поділу клітини.
 
Залежно від забарвлення пластиди розрізняють лейкопласти, хлоропласти і хромопласти.
Лейкопласти — безбарвні і містяться, зазвичай у частинах рослин, що не освітлюються (наприклад, у бульбах картоплі). У них відбувається накопичення крохмалю. На світлі у лейкопластах утворюється зелений пігмент хлорофіл, тому бульби картоплі зеленіють.

Хлоропласти — зелені пластиди, які зустрічаються у фотосинтезуючих еукаріотних клітинах рослин. Зазвичай в одній клітці листа рослини міститься від \(20\) до \(100\) хлоропластів. Хлоропласти містять хлорофіл, і в них відбувається процес фотосинтезу (тобто перетворення енергії сонячного світла в енергію макроергічних зв'язків АТФ і синтез за рахунок цієї енергії вуглеводів з вуглекислого газу повітря).
Під зовнішньої гладкою мембраною хлоропласта міститься складчаста внутрішня мембрана. Між складками внутрішньої мембрани хлоропласта є стопки (грани) плоских мембранних мішечків (тилакоїдів). У мембранах тилакоїдів міститься хлорофіл, який має особливу хімічну структуру, яка дозволяє йому вловлювати кванти світла.
Зверни увагу!
Хлорофіл є необхідним для перетворення енергії світла у хімічну енергію АТФ.
У внутрішньому просторі хлоропластів між гранами відбувається синтез вуглеводів, на який і витрачається енергія АТФ.
 
Пластиди.png
 
У хромопластах містяться пігменти червоного, оранжевого, фіолетового, жовтого кольорів. Цих пластид особливо багато у клітинах пелюсток квітів і оболонок плодів.
Основною запасною речовиною клітин рослин є крохмаль.
 
У клітинах тварин немає щільних клітинних стінок. Вони оточені клітинною мембраною, через яку відбувається обмін речовин з навколишнім середовищем. Зовні їх плазматичної мембрани розташовується глікокалікс.
Глікокалікс — надмембранний комплекс, характерний для тварин клітин, який бере участь в утворенні контактів між клітинами.
глікокалікс.png
 
Також в клітинах тварин немає великих вакоулей, але в них є центріоліклітинному центрі) і лізосоми.
Клітинний центр бере участь у діленні клітини (центріолі розходяться до полюсів клітини, що ділиться, утворюючи веретено поділу) і грає найважливішу роль у формуванні внутрішнього скелета клітини — цитоскелету.
Клітинний центр розташовується у цитоплазмі всіх клітин поблизу від ядра. З області клітинного центру розходяться численні мікротрубочки, що підтримують форму клітини і виконують роль своєрідних рейок для руху органоїдів по цитоплазмі.
У тварин і нижчих рослин клітинний центр утворюється двома центріолями (мікротрубочками, які розташовуються у цитоплазмі під прямим кутом одна до одної).
Зверни увагу!
У вищих рослин клітинний центр не має центриолей.
Лізосоми — органели грибів і тварин, які відсутні у клітинах рослин.
Лізосоми, маючи здатність до активного перетравлення харчових речовин, беруть участь у видаленні відмираючих у процесі життєдіяльності частин клітин, цілих клітин і органів.
Іноді лізосоми руйнують і саму клітину, в якій утворилися.
Приклад:
так, наприклад, лізосоми поступово перетравлюють усі клітини хвоста пуголовка при його перетворенні на жабу. Таким чином, поживні речовини не втрачаються, а використовуються на формування нових органів у жаби.
Тваринна клітина01.png
 
Органели руху.
Багато клітин тварин здатні до руху, наприклад інфузорія туфелька, евглена зелена, сперматозоїди багатоклітинних тварин. Деякі з цих організмів рухаються за допомогою особливих органоїдів руху — війок та джгутиків, які утворені такими ж мікротрубочками, як і центріолі клітинного центру. Рух джгутиків і війок відбувається завдяки ковзанню мікротрубочок одної відносно другої, у результаті чого ці органели згинаються. В основі кожної війки або джгутика лежить базальне тільце, яке закріплює їх у цитоплазмі клітини. На роботу джгутиків і війок витрачається енергія АТФ.
 
Клітини грибів покриті клітинною стінкою, що відрізняється за хімічним складом від клітинних стінок рослин. Вона містить, як основні компоненти: хітин, полісахариди, білки і жири.
 
клітина грибік.png
 
Пластид і хлорофілу клітини грибів не містять.
Запасною речовиною клітин грибів і тварин є глікоген.
 
порівняння.jpg