Теорія успадкування статі була розроблена на початку \(20\) століття Т. Морганом.
Стать є спадково запрограмованою і зазвичай визначається однією парою хромосом, які називають статевими хромосомами. Хромосоми, які є однаковими у особин чоловічої і жіночої статі, називають аутосомами.
Зазвичай, статеві хромосоми позначають у генетичних записах буквами \(X\) і \(Y\). У цих хромосомах містяться гени, що визначають синтез білків, які регулюють роботу статевих залоз (жіночих або чоловічих) і визначають статеві ознаки організму.
При утворенні гамет в них потрапляє одна статева хромосома.
Таким чином визначається стать у дрозофіли, людини, ссавців.
Хромосомний набір жінки
Стать — це сукупність ознак і властивостей організму, що забезпечують відтворення собі подібних і передачу спадкової інформації наступному поколінню.
Статеві хромосоми — хромосоми, що відрізняються у особин жіночої та чоловічої статі.
При утворенні гамет в них потрапляє одна статева хромосома.
Стать, яка утворює однакові гамети, називається гомогаметною.
Стать, яка утворює різні гамети, називається гетерогаметною.
Стать, яка утворює різні гамети, називається гетерогаметною.
Стать майбутнього організму, як правило, визначається у момент запліднення — сингамний механізм, наприклад, у людини.
Проте, у деяких примітивних організмів, наприклад, у коловерток, динофілюса, стать визначається до запліднення — прогамний механізм. У цьому випадку утворюються яйцеклітини двох типів. З великих яйцеклітин народжуються самки, з малих — самці.
Визначення статі після запліднення — епігамний механізм — спостерігається, наприклад, у крокодилів, черепах, тощо. У цьому випадку стать буде залежати від температури, середовища, тощо.
Відомо декілька типів визначення статі.
Відомо декілька типів визначення статі.
I. Тип \(XY\)
Відомо багато видів тварин, у яких жіноча стать є гомогаметною, а чоловіча — гетерогаметною. Самка утворює один вид гамет, а самець — два. Стать майбутнього організму залежить від того, яка з чоловічих гамет бере участь у заплідненні.Таким чином визначається стать у дрозофіли, людини, ссавців.
Приклад:
у дрозофіли у хромосомному наборі 6 аутосом і дві статеві хромосоми. Хромосомний набір самки \(6A\)\(+\)\(XX\), хромосомний набір самця \(6A\)\(+\)\(XY\).
Самка утворює один тип гамет з хромосомним набором \(3A\)\(+\)\(X\), а самець — два типи гамет: \(3A\)\(+\)\(X\) і \(3A\)\(+\)\(Y\).
Самка утворює один тип гамет з хромосомним набором \(3A\)\(+\)\(X\), а самець — два типи гамет: \(3A\)\(+\)\(X\) і \(3A\)\(+\)\(Y\).
Приклад:
у хромосомному наборі людини \(44\) аутосоми і дві статеві хромосоми: у жінки — \(44A\)\(+\)\(XX\), у чоловіка — \(44A\)\(+\)\(XY\).
Хромосомний набір жінки
Хромосомний набір чоловіка
Усі жіночі гамети (яйцеклітини) мають однаковий набір хромосом. Вони містять \(22\) аутосоми і одну \(X\)-хромосому (\(22A\)\(+\)\(X\)). Чоловічий організм утворює два види гамет (сперматозоїдів): \(22A\)\(+\)\(X\) і \(22A\)\(+\)\(XY\).
Усі жіночі гамети (яйцеклітини) мають однаковий набір хромосом. Вони містять \(22\) аутосоми і одну \(X\)-хромосому (\(22A\)\(+\)\(X\)). Чоловічий організм утворює два види гамет (сперматозоїдів): \(22A\)\(+\)\(X\) і \(22A\)\(+\)\(XY\).
Інший варіант — гетерогаметна жіноча стать, гомогаметна чоловіча стать. Такий тип визначення статі спостерігається у птахів, метеликів, плазунів. У цьому випадку стать майбутнього організму визначається жіночими гаметами.
II. Тип \(X0\)
Гомогаметна стать має дві \(X\)-хромосоми і диплоїдний набір хромосом у клітині, а гетерогаметний — тільки одну \(X\)-хромосому і непарний хромосомний набір.
Приклад:
у самок деяких видів клопів у клітинах міститься по \(14\) хромосом (\(12A\)\(+\)\(XX\)), а у самців — по \(13\) хромосом (\(12A\)\(+\)\(X0\)). Самка утворює гамети \(6A\)\(+\)\(X\), а самець — \(6A\)\(+\)\(X\) і \(6A\)\(+\)\(0\).
III. Диплоїдна жіноча стать, гаплоїдна чоловіча стать
У бджіл і мурах статевих хромосом немає. Самки мають диплоїдний набір хромосом, а самці — гаплоїдний.
IV. Стать організму залежить від умов середовища
У деяких тварин стать визначається умовами зовнішнього середовища. Так, у деяких видів крокодилів і черепах стать залежить від температури, при якій відбувається розвиток зародка у яйці: при високій температурі з'являється більше самок, при низькій — більше самців.