Теорія:

При гаметогенезе різні хромосоми, а з ними і гени, виявляються у різних гаметах. Ген \(A\) може потрапити в одну гамету з геном \(B\) або геном \(b\). З такою самою ймовірністю ген \(a\) може об'єднатися з геном \(B\) або \(b\).
 
Дигетерозиготні особини з генотипом \(AaBb\) утворюють чотири види гамет в однаковій кількості: \(AB\), \(Ab\), \(aB\), \(ab\).
 
При заплідненні гамети одного організму випадково зустрічаються з гаметами іншого організму. Довільне поєднання гамет закінчується утворенням \(16\) типів зигот. Встановити усі можливі поєднання генів в утворених зиготах можна за допомогою решітки Пеннета.
 
Результати схрещування гібридних рослин гороху можна представити таким чином:

Схрещування.jpg 
Розщеплення насіння за фенотипом:
  • \(9\) — жовте гладке;
  • \(3\) — жовте зморшкувате;
  • \(3\) — зелене гладке;
  • \(1\) — зелене зморшкувате.
У загальному випадку це виглядає наступним чином:
  • \(9\) — домінантні за обома ознаками (A_B_);
  • \(3\) — домінантні за першою і рецесивні за другою ознакою (A_bb);
  • \(3\) — рецесивні за першою і домінантні за другою ознакою (aaB_);
  • \(1\) — рецесивні за обома ознаками (aabb).
Розщеплення за генотипом (\(9\) класів):
 
\(1\)\(AABB\)\(:\)\(2\)\(AABb\)\(:\)\(1\)\(AAbb\)\(:\)\(2\)\(Aabb\)\(:\)\(4\)\(AaBb\)\(:\)\(2\)\(AaBB\)\(:\)\(1\)\(aaBB\)\(:\)\(2\)\(aaBb\)\(:\)\(1\)\(aabb\).
 
Такі результати є можливими лише в тому випадку, коли гени розташовані у різних парах хромосом і спостерігається повне домінування за двома парами ознак.