Схрещування, при якому батьківські особини відрізняються за двома парами алелей, називається дигібридним.
Закономірності успадкування декількох пар ознак вивчав Г. Мендель. Для дигибридного схрещування він використовував чисті лінії гороху, що відрізняються за двома парами ознак: жовте гладке насіння і зелене зморшкувате.
У всіх гібридів першого покоління було жовте гладке насіння, тобто спостерігалося одноманітність першого покоління.
Зверни увагу!
Гени, що визначають розвиток різних пар ознак, називаються неалельними і позначаються різними літерами латинського алфавіту.
Позначимо алелі жовтого забарвлення \(A\), зеленого забарвлення — \(a\), з гладкою формою насіння — \(B\), зі зморшкуватою формою — \(b\).
Батьківські рослини у цьому випадку мають генотипи \(AABB\) і \(aabb\), а гібриди — \(AaBb\), тобто є дигетерозиготними.
Батьківські рослини у цьому випадку мають генотипи \(AABB\) і \(aabb\), а гібриди — \(AaBb\), тобто є дигетерозиготними.
Решітка Пеннета:
\(P:\)\(A\)\(A\)\(B\)\(B\) \(a\)\(a\)\(b\)\(b\)
| ♀\♂ | \(A\)\(B\) | \(A\)\(B\) | \(A\)\(B\) | \(A\)\(B\) |
| \(a\)\(b\) | \(A\)\(a\)\(B\)\(b\) | \(A\)\(a\)\(B\)\(b\) | \(A\)\(a\)\(B\)\(b\) | \(A\)\(a\)\(B\)\(b\) |
| \(a\)\(b\) | \(A\)\(a\)\(B\)\(b\) | \(A\)\(a\)\(B\)\(b\) | \(A\)\(a\)\(B\)\(b\) | \(A\)\(a\)\(B\)\(b\) |
| \(a\)\(b\) | \(A\)\(a\)\(B\)\(b\) | \(A\)\(a\)\(B\)\(b\) | \(A\)\(a\)\(B\)\(b\) | \(A\)\(a\)\(B\)\(b\) |
| \(a\)\(b\) | \(A\)\(a\)\(B\)\(b\) | \(A\)\(a\)\(B\)\(b\) | \(A\)\(a\)\(B\)\(b\) | \(A\)\(a\)\(B\)\(b\) |
Усе насіння — жовте, гладке.
У другому поколінні після самозапилення гібридів знову з'явилося зморшкувате і зелене насіння.
\(P:\)\(A\)\(a\)\(B\)\(b\) \(A\)\(a\)\(B\)\(b\)
| ♀\♂ | \(A\)\(B\) | \(A\)\(b\) | \(a\)\(B\) | \(a\)\(b\) |
| \(AB\) | \(A\)\(A\)\(B\)\(B\) жовте, гладке | \(A\)\(A\)\(B\)\(b\) жовте, гладке | \(A\)\(a\)\(B\)\(B\) жовте, гладке | \(A\)\(a\)\(B\)\(b\) жовте, гладке |
| \(A\)\(b\) | \(A\)\(A\)\(B\)\(b\) жовте, гладке | \(A\)\(A\)\(b\)\(b\) жовте, зморшкувате | \(A\)\(a\)\(B\)\(b\) жовте, гладке | \(A\)\(a\)\(b\)\(b\) жовте, зморшкувате |
| \(a\)\(B\) | \(A\)\(a\)\(B\)\(B\) жовте, гладке | \(A\)\(a\)\(B\)\(b\) жовте, гладке | \(a\)\(a\)\(B\)\(B\) зелене, гладке | \(a\)\(a\)\(B\)\(b\) зелене, гладке |
| \(a\)\(b\) | \(A\)\(a\)\(B\)\(b\) жовте, гладке | \(A\)\(a\)\(b\)\(b\) жовте, зморшкувате | \(a\)\(a\)\(B\)\(b\) зелене, гладке | \(a\)\(a\)\(b\)\(b\) зелене, зморшкувате |
При цьому було отримано чотири фенотичні групи у наступному співвідношенні: \(315\) штук — жовте гладке насіння, \(101\) — жовте зморшкувате, \(108\) — зелене гладке, \(32\) — зелене зморшкувате насіння. Це дуже близько до співвідношення \(9\)\(:\)\(3\)\(:\)\(3\)\(:\)\(1\).
З \(556\) насінин Мендель отримав \(423\) гладких і \(133\) зморшкуватих, \(416\) жовтих і \(140\) зелених. Співвідношення за кожною парою ознак, як і при моногібридному схрещуванні, склало \(3\)\(:\)\(1\).
Отже, дигібридне розщеплення являє собою два моногібридні, що відбуваються незалежно, і ніби накладаються одне на інше. Окремі пари ознак успадковуються незалежно. У цьому суть третього закону Менделя — закону незалежного успадкування ознак.
При схрещуванні особин, що відрізняються одна від одної за двома і більше парами альтернативних ознак, гени і відповідні їм ознаки успадковуються незалежно одні від одних і комбінуються в усіх можливих поєднаннях.
Зверни увагу!
Третій закон Менделя виконується лише для генів, локалізованих у різних парах гомологічних хромосом.