Залізо — метал з помірною хімічною активністю.
 
При нормальній температурі залізо не взаємодіє навіть з сильними окисниками, проте при нагріванні його активність збільшується.

Залізо взаємодіє при нагріванні з простими речовинами:
  • киснем:
3Fe+2O2t°Fe3O4(FeOFe2O3);
  • галогенами:
2Fe+3Cl2t°2FeCl3;
  • сіркою:
Fe+St°FeS.
 
При нормальних умовах залізо не реагує з водою і розчинами лугів.

Концентровані розчини нітратної і сульфатної кислот пасивують поверхню заліза, і воно в них не розчиняється.

При високій температурі розпечене залізо реагує з парами води:
 
3Fe+4H2Ot°Fe3O4+4H2.

При розчиненні заліза у кислотах можуть утворюватися солі феруму (\(II\)) і феруму (\(III\)).
 
Зверни увагу!
Якщо у результаті реакції взаємодії заліза з розчином кислоти виділяється водень, то утворюється сіль двовалентного феруму:
 
Fe+2HCl=FeCl2+H2;
 
Fe+H2SO4=FeSO4+H2.
Залізо витісняє малоактивні метали з розчинів їх солей:
 
Fe+CuSO4=FeSO4+Cu.