Вода вступає у хімічні реакції з багатьма речовинами. Більшість оксидів так само здатні вступати в хімічні реакції з водою. Речовини, що утворюються в результаті сполучення води з іншими речовинами називаються гідратами.
Кислотні оксиди
Практично усі кислотні оксиди, за винятком силіцій(\(IV\)) оксиду SiO2, за звичайних умов вступають у реакції сполучення з водою, утворюючи кислоти:
 
SO3+H2O=H2SO4 — сульфатна кислота;
 
N2O5+H2O=2HNO3 — нітратна кислота;
 
P2O5+3H2O=2H3PO4 — ортофосфатна кислота;
 
CO2+H2O=H2CO3 — карбонатна кислота.
 
Утворення карбонатної кислоти відбувається при насиченні вуглекислим газом мінеральної води, газованих напоїв. Саме утворення карбонатної кислоти надає газованим напоям кисловатого присмаку.
Оксиди, гідрати яких є кислотами називають кислотними оксидами.
Переважна більшість кислотних оксидів — це оксиди неметалічних елементів. Але є винятки: якщо металічні елементи проявляють у оксидах високі валентності (вищі за \(IV\)), то  оксиди будуть проявляти кислотні властивості.
Наприклад, до кислотних належать манган(\(VII\)) оксид Mn2O7 і хром(\(VI\)) оксид CrO3.
 
Не усі оксиди неметалів взаємодіють з водою. Наприклад силіцій(\(IV\)) оксид SiO2 — основна складова частина піску, з водою не взаємодіє. Існує силікатна кислота H2SiO3, але її добувають іншим способом.
 
Кислотні оксиди та відповідні їм кислоти:
 
Кислотний 
оксид
Кислота
CO2
H2CO3 —
карбонатна кислота
SO2H2SO3 — сульфітна кислота
SO3H2SO4 — сульфатна кислота
SiO2H2SiO3 — силікатна кислота
N2O3HNO2 — нітритна кислота
N2O5HNO3 — нітратна кислота
P2O5H3PO4 — ортофосфатна кислота
CrO3H2CrO4 — хроматна кислота 
Mn2O7
HMnO4 —
перманганатна кислота
 
Зверни увагу!
Кислоти складаються з атомів Гідрогену, які пишуть у формулі на першому місці, і кислотного залишку.