Теорія:

Загальні хімічні властивості нерозчинних основ
1. Нерозчинні основи взаємодіють з кислотами, утворюючи сіль і воду.
 
Наприклад, при взаємодії купрум(\(II\)) гідроксиду з сульфатною кислотою утворюється купрум(\(II\)) сульфат і вода:
 
Cu(OH)2+H2SO4=CuSO4+2H2O.
 
При взаємодії ферум(\(III\)) гідроксиду з хлоридною кислотою утворюється ферум(\(III\)) хлорид і вода:
 
Fe(OH)3+3HCl=FeCl3+3H2O
 
2. Деякі нерозчинні основи можуть взаємодіяти з деякими кислотними оксидами, утворюючи сіль і воду.
 
Наприклад, при взаємодії купрум(\(II\)) з сульфур(\(VI\)) оксидом утворюється купрум(\(II\)) сульфат і вода:
 
Cu(OH)2+SO3=t°CuSO4+H2O
 
3. Нерозчинні основи при нагріванні розкладаються на оксид металу і воду.
  
Наприклад, при нагріванні купрум(\(II\)) гідроксиду утворюється купрум(\(II\)) оксид і вода:
 
 Cu(OH)2=t°CuO+H2O.
 
Ферум(\(III\)) гідроксид при нагріванні розкладається на ферум(\(III\)) оксид і воду:
 
2Fe(OH)3=t°Fe2O3+3H2O