Теорія:

У результаті хімічної реакції теплота може або виділятися, або поглинатися. Теплота виражається у кДж/моль. Її значення відрізняється для різних реакцій.
Кількість виділеної (або поглиненої) у ході реакції теплоти називають тепловим ефектом реакції (ТЕ).
Тепловий ефект реакції ΔH може набувати або додатніх, або від'ємних значеннь.
 
Якщо ΔH має додатні значення, це означає, що внутрішня енергія продуктів реакції є більшою у порівнянні з внутрішньою енергією вихідних речовин. Отже, у результаті такої хімічної реакції відбувається поглинання теплоти, тобто вона є ендотермічною.
В ендотермічних реакціях внутрішня енергія ΔH має додатні значення.
Наприклад:
 
CaCO3=t°CaO+CO2;ΔH=+180 кДж.
 
Якщо ΔH має від'ємні значення, це означає, що внутрішня енергія речовин, утворених в результаті реакції є меншою за внутрішню енергію реагентів. Отже, у результаті хімічної реакції певна кількість теплоти виділяється у навколишнє середовище, тобто вона є екзотермічною.
В екзотермічних реакціях внутрішня енергія ΔH має від'ємне значення
Наприклад:
 
S+O2=SO2;ΔH=297 кДж.
 
Теплові ефекти хімічних реакцій коливаються у широких межах (від \(4\) до \(500\) кДж/моль).
Найбільший тепловий ефект спостерігається під час реакцій горіння.
 
Теплові ефекти реакцій залежать від:
  • природи (складу і будови) речовин;
  • агрегатного стану вихідних речовин і продуктів реакцій;
  • умов, за яких вони протікають.
Величину теплового ефекту можна отримати експериментальним шляхом при проведенні реакції у калориметрі. Цей прилад має здатність досить точно визначити кількість теплоти, що виділилася або поглинулася у результаті хімічного процесу.
 
Для того щоб ці досліди можна було порівнювати і систематизувати, усі отримані результати призводять до однакових умов, які називаються нормальними умовами.