Теорія:

Кислоти мають наступні хімічні властивості:
  • змінюють колір індикаторів;
  • реагують з металами;
  • реагують з основними і амфотерними оксидами;
  • реагують з основами і амфотерними гідроксидами;
  • реагують з солями;
  • деякі кислоти легко розкладаються.
Кислоти мають цілу низку загальних хімічних властивостей.
 
1.  Дія кислот на індикатори
 
Водні розчини кислот змінюють забарвлення індикаторів.
У кислому середовищі фіолетовий лакмус, метилоранж і універсальний індикатор стають червоними.
 
Забарвлення деяких індикаторів в різних середовищах
  
Indicators3.jpg
 
2. Взаємодія кислот з металами
  
Кислоти взаємодіють з металами, що стоять в ряду активності металів лівіше водню. В результаті реакції утворюється сіль і виділяється водень. 
  
Ряд1 металів.jpg
  
Можна сказати, що метали, розташовані в ряду активності лівіше, витісняють атоми Гідрогену з кислот.
 
Наприклад, при взаємодії цинку з сульфатною кислотою утворюється цинк сульфат і виділяється водень:
  
Zn+H2SO4=ZnSO4+H2.
 
Зверни увагу!
Нітратна кислота і концентрована сульфатна кислота з металами взаємодіє інакше (сіль утворюється, але водень при цьому не виділяється).
3. Взаємодія кислот з основними і амфотерними оксидами
  
Кислоти реагують з основними і амфотерними оксидами. У результаті реакції утворюється сіль і вода.
 
Наприклад, при взаємодії основного кальцій оксиду з нітратною кислотою утворюється сіль кальцій нітрат, а при взаємодії амфотерного алюміній оксиду з сульфатною кислотою утворюється сіль алюміній сульфат:
 
CaO+2HNO3=Ca(NO3)2+H2O;Al2O3+3H2SO4=Al2(SO4)3+3H2O.
 
4. Взаємодія кислот з основами і з амфотерними гідроксидами
  
Кислоти реагують з основами і з амфотерними гідроксидами, утворюючи сіль і воду.
  
Так само, як і в попередньому прикладі, при взаємодії натрій гідроксиду і алюміній гідроксиду з кислотами утворюються відповідні солі:
 
 NaOH+HNO3=NaNO3+H2O;Al(OH)3+3HCl=AlCl3+3H2O.
Реакції між кислотами і основами називають реакціями нейтралізації.
5. Взаємодія кислот з солями
  
Реакції між кислотами і солями можливі, якщо в результаті утворюється практично нерозчинна у воді речовина (випадає осад) або утворюється летка речовина (газ).
  • Кислоти реагують з розчинами солей, якщо в результаті реакції один з продуктів випадає в осад.
Наприклад, при взаємодії розчину сульфатної кислоти з розчином кальцій хлориду в осад випадає кальцій сульфат, а при взаємодії розчину калій силікату з розчином нітратної кислоти в осад випадає силікатна кислота: 
 
H2SO4+CaCl2=CaSO4+2HCl;K2SiO3+2HNO3=H2SiO3+2KNO3.   
  • Продукт реакції при звичайних умовах, або при нагріванні випаровується.
Наприклад, при дії хлоридної кислоти на ферум(\(II\)) сульфід виділяється газ гідроген сульфід:
 
FeS+2HCl=FeCl2+H2S.
  • Якщо кислота, яка вступає в реакцію, є сильнішою, за ту кислоту, що утворюється.
Наприклад, хлоридна кислота може витіснити карбонатну з її солі:
 
2HCl+CaCO3CaCl2+H2O+CO2H2CO3
 
Для того, щоб винести судження про можливість протікання реакції, можна скористатися витискувальним рядом кислот:
 
HNO3H2SO4HClH2SO3H2CO3H2SH2SiO3H3PO4
У цьому ряду кислота, що знаходиться лівіше, може витіснити з солі кислоту, що знаходиться правіше.
 
6. Розклад оксигеновмісних кислот
  
При розкладанні кислот утворюється кислотний оксид і вода. Карбонатна кислота розкладається при звичайних умовах, а сульфітна і силікатна кислоти — при невеликому нагріванні:
 
H2CO3H2O+CO2;H2SO3toH2O+SO2;H2SiO3toH2O+SiO2.