Як відомо з курсу фізики, розчини одних речовин здатні проводити електричний струм, а інших — ні.
Речовини, водні розчини (розплави) яких проводять електричний струм називають електролітами.
Речовини, водні розчини (розплави) яких не проводять електричний струм, називають неелектролітами.
Чому ж розчини електролітів проводять електричний струм?
Шведський вчений Сванте Арреніус, вивчаючи електропровідність розчинів різних речовин, прийшов у \(1877\) р. до висновку, що причиною електропровідності є наявність у розчині йонів, які утворюються при розчиненні електроліту у воді.
Процес розпаду електроліту на йони називають електролітичною дисоціацією.
С. Арреніус, який дотримувався фізичної теорії розчинів, не брав до уваги взаємодію електроліту з водою і вважав, що в розчинах знаходяться вільні йони. На відміну від нього російські хіміки І. А. Каблуков і В. А. Кістяківський застосували до пояснення електролітичної дисоціації хімічну теорію Д. І. Менделєєва і довели, що при розчиненні електроліту відбувається хімічна взаємодія розчиненої речовини з водою, яка призводить до утворення гідратів, а потім вони дисоціюють на йони. Вони вважали, що у розчинах знаходяться не вільні, а гідратовані йони, «одягнені в шубку» з молекул води.