Теорія:

Зверни увагу!
Найлегше дисоціюють речовини з йонним зв'язком, оскільки вони складаються вже з готових йонів.
При їх розчиненні диполі води орієнтуються протилежно зарядженими кінцями навколо позитивних і негативних йонів електроліту.

Між йонами електроліту і диполями води виникають сили взаємного притягування. У результаті хімічний зв'язок між йонами слабшає, і відбувається перехід йонів з кристалів у розчин.

Послідовність процесів, що відбуваються при дисоціації речовин з йонним зв'язком (солей і лугів), буде наступною:

1) орієнтація молекул — диполів води поблизу йонів кристалу;

2) гідратація (взаємодія) молекул води з протилежно зарядженими йонами поверхневого шару кристалу;

3) дисоціація (розпад) кристалів електроліту на гідратовані йони.
 
Спрощено процеси, що відбуваються можна відобразити за допомогою наступного рівняння:
 
NaClNa++Cl.
 
Прикладами електролітів з йонним зв'язком є: луги (NaOH, KOH, Ba(OH)2, тощо), розчинні у воді солі та їх розчини (KCl, NaNO3, MgSO4, тощо) та деякі інші сполуки.
 
Аналогічно дисоціюють і електроліти, у молекулах яких є ковалентний полярний зв'язок (наприклад, молекули хлороводню \(HCl\)), тільки в цьому випадку під впливом диполів води відбувається перетворення ковалентного полярного зв'язку в йонний, а послідовність процесів, що відбуваються при цьому, буде наступною:
 
1) орієнтація молекул води навколо полюсів молекули електроліту;

2) гідратація (взаємодія) молекул води з молекулами електроліту;

3) іонізація молекул електроліту (перетворення ковалентного полярного зв'язку в йонний);

4) дисоціація (розпад) молекул електроліту на гідратовані йони.

Рівняння дисоціації хлоридної кислоти:
 
HClH++Cl.
 
До електролітів з ковалентним зв'язком відносяться, наприклад, кислоти: H2SO4, HNO3, H3PO4 та інші.
 
Речовини з неполярним, або мало полярним ковалентним зв'язком не є електролітами.
Наприклад, до неелектролітів відносяться цукор, водень, кисень, азот, етиловий спирт, гліцерол, тощо.