Поняття величини
В інформатиці, математиці, фізиці та інших науках використовують величини.
Прикладами величин у математиці є довжина і ширина прямокутника, його площа, градусна міра кута, радіус кола, координати точки на координатній площині та інше.
Прикладами величин у фізиці є відстань, час, швидкість, маса тіла, густина речовини та інше.
Величина — це окремий інформаційний об’єкт (число, символ, рядок тощо).
Величини використовують для позначення спільних властивостей об'єктів.
Наприклад:
- ширина — прямокутника, межі квадрата, Сцени в середовищі Scratch 3 та ін.;
- колір — куртки, тла сцени, сигнала світлофора та ін.;
- кількість — уроків у вашрму класі у вівторок, слайдів у презентації та ін.
Кожна величина має ім’я та значення. Ім’я величини може складатися з одного або кількох символів. Такими символами можуть бути літери (великі та малі), цифри, символ підкреслення та інші.
Прикладом математичної константи є число 
3,1416.
Величина, значення якої не змінюється, називається сталою величиною, або константою.
3,1416.Величина, значення якої може змінюватися, називається змінною величиною, або змінною.
Команда присвоювання
Загальний вигляд команди присвоювання такий:
<ім’я величини> <знак присвоювання> <значення або вираз>
<ім’я величини> <знак присвоювання> <значення або вираз>
Як знак присвоювання будемо використовувати:
- символ =;
- слова присвоїти, надати значення, запам’ятати значення та інше.
Значенням величини може бути:
- число (ціле або дробове; у десяткових дробах ціла частина від дробової відокремлюється крапкою);
- текст (береться в одинарні або подвійні лапки);
- логічне значення (TRUE (англ. true – правда, істина) або FALSE (англ. false – хиба) та інше.
Приклад:
Приклади команд присвоювання:
S = 15 m = 22.7 t1 = -50 маса = 92.45
S = 15 m = 22.7 t1 = -50 маса = 92.45
Мій_зріст = 152 Предмет = ʹІнформатикаʹ край_сцени = TRUE
Після виконання цих команд величина S матиме значення 15, величина m – значення 22,7, величина t1 – значення –50 і т. д.
Після виконання цих команд величина S матиме значення 15, величина m – значення 22,7, величина t1 – значення –50 і т. д.
У правій частині команди присвоювання може також знаходитися вираз. Під час виконання такої команди спочатку обчислюється значення цього виразу і після цього величині, ім’я якої вказано в лівій частині цієї команди, присвоюється це значення.
Приклад:
Під час виконання команди
а = 2*45+12
спочатку буде обчислено значення виразу 2 · 45 + 12, після чого величині а буде присвоєно обчислене значення – число 102 (символ * в інформатиці позначає операцію множення; на відміну від виразів у математиці, його пропускати не можна).
Під час виконання команди
х = х + 2
спочатку до поточного значення змінної х ( наприклад, 5) буде додано число 2, й отримане значення (7) біде присвоєно цій самій змінній х. У результаті виконання цієї команди змінна х втратить своє попереднє значення (5) і отримає нове значення (7). Тобто попереднє значення змінної х збільшиться на 2.
Приклад:
Коли на уроках фізики ви розв’язували задачу: Тіло рухається зі швидкістю 20 м/с. Яку відстань воно пройде за 5 с; 10 с; 30 с?, то складали математичну модель цієї задачі, отримували формулу s = 20t, присвоювали змінній t послідовно значення 5; 10;30, обчислювали відповідні відстані та присвоювали обчислені значення змінній s.
Джерела:
Інформатика : підруч. для 6 кл. закл. загал. серед. освіти / Йосиф Ривкінл [та ін.]. — Київ: Генеза, 2023.