Етапи побудови інформаційної моделі
Подати інформаційну модель на комп’ютері можна з використанням різноманітних програмних засобів. Для словесного подання моделей можуть бути використані текстові процесори, для графічного — графічні редактори. Якщо для дослідження зручно поєднати в моделі текстове та графічне подання, то для цього можуть бути використані як текстові процесори, так і редактори презентацій. Структурне подання моделі може бути виконано з використанням діаграм, таблиць або схем у текстових процесорах.
Вибір засобу залежить від того, якою є мета створення моделі та яким способом можна ефективніше відобразити суттєві властивості об’єкта.
Побудова інформаційної моделі об’єкта для певного дослідження виконується за таким алгоритмом:
1. Визначити мету створення моделі.
2. Визначити предметну область дослідження, для якого створюється модель.
3. Виділити ті властивості об’єкта, які є суттєвими для даного дослідження.
4. Установити взаємозв’язки між даним об’єктом та іншими об’єктами предметної області, суттєвими для даного дослідження.
5. Вибрати форму подання інформаційної моделі об’єкта.
6. Вибрати засіб, з використанням якого буде подано модель.
7. Зобразити модель відповідно до вибраної форми подання, відобразивши в ній суттєві властивості та встановлені взаємозв’язки.
1. Визначити мету створення моделі.
2. Визначити предметну область дослідження, для якого створюється модель.
3. Виділити ті властивості об’єкта, які є суттєвими для даного дослідження.
4. Установити взаємозв’язки між даним об’єктом та іншими об’єктами предметної області, суттєвими для даного дослідження.
5. Вибрати форму подання інформаційної моделі об’єкта.
6. Вибрати засіб, з використанням якого буде подано модель.
7. Зобразити модель відповідно до вибраної форми подання, відобразивши в ній суттєві властивості та встановлені взаємозв’язки.
Рис.1. Алгоритм побудови інформаційної моделі об’єкта
Приклад:
Побудувати інформаційну модель океанічних западин для вивчення на уроках географії найглибших океанічних западин, їх глибин і розподілу між океанами світу.
1. Мета створення моделі – вивчення океанічних западин та їх розподілу по океанах.
2. Предметна область охоплює 5 океанів Землі.
під час побудови нашої моделі. Для створення моделі використаємо дані, отримані з інтернет-енциклопедії Вікіпедія.
3. Суттєвими властивостями об’єктів моделювання є назви западин, їх глибина, належність западин до океанів.
4. У моделі суттєвими є взаємозв’язки між западинами та океанами, у яких розташовані ці западини.
5. Виберемо для даної моделі структурну форму подання у вигляді схеми.
6. Зобразити структурну модель можна в текстовому процесорі, у якому є засоби для вставлення схем.
7. Як результат отримуємо модель, наведену на рис.2.
1. Мета створення моделі – вивчення океанічних западин та їх розподілу по океанах.
2. Предметна область охоплює 5 океанів Землі.
під час побудови нашої моделі. Для створення моделі використаємо дані, отримані з інтернет-енциклопедії Вікіпедія.
3. Суттєвими властивостями об’єктів моделювання є назви западин, їх глибина, належність западин до океанів.
4. У моделі суттєвими є взаємозв’язки між западинами та океанами, у яких розташовані ці западини.
5. Виберемо для даної моделі структурну форму подання у вигляді схеми.
6. Зобразити структурну модель можна в текстовому процесорі, у якому є засоби для вставлення схем.
7. Як результат отримуємо модель, наведену на рис.2.
Рис.2. Схема даних про найглибші океанські западини.
Таблиця 1
Рис.4. Інформаційна модель — діаграма порівняння середніх і найбільших глибин океанів.
Джерела:
Інформатика : підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Йосиф Ривкінд [та ін.]. — Київ : Генеза, 2020.