Теорія:

Активна й пасивна лексика української мови
Мова  — живий організм. Вона народжується, розвивається, гасне. Українська мова зараз проходить етап розвитку, і від її носіїв залежить, коли настане період зникнення. Нашамова  весь час змінюється,  поповнюючись новими словами, удосконалюючись і збагачуючись.
 
Та поліпшення й удосконалення словника залежить не тільки від нових слів. Окремі слова випадають, зникають, якщо вони застаріли. Таким чином у розвитку лексики відбуваються два процеси: збагачення мови  новими словами й усунення з мови зайвих, застарілих слів.
 
У мові в будь-який період її розвитку існує активна і пасивна лексика.
 
До активної лексики сучасної української літературної мови належать усі слова, які щодня вживаються в різних її формах і стилях. Така лексика обіймає слова, поширені в загальнонародному вжитку (вікно, ходити, міський тощо). Характерною ознакою активної лексики є насамперед її сучасність, використання у будь-якій сфері діяльності людей.
До пасивної лексики належать усі слова, що вживаються в мові рідко, які не є повсякденними у спілкуванні людей. У складі пасивної лексики перебувають усі застарілі слова, що вже вийшли або виходять із звичайного вжитку в літературній мові, або нові слова, які недавно виникли і не стали загальновживаними в ній чи активно не використовуються.
Зверни увагу!
За частотою вживання всю лексику сучасної української літературної мови можна поділити на три групи: а) слова звичайні, сучасні, б)  застарілі слова і  в) нові слова, або неологізми.
Застарілі слова 
Історизми — слова, що застаріли і вийшли з ужитку тому, що зникли ті предмети й поняття, які називалися цими словами.
Приклад:
Назви предметів одягу, які носили колись, а тепер зовсім не носять (жупан, запаска, очіпок),

назви зниклих побутових понять (досвітки, світилка),

забутих знарядь праці (соха, ступа),

назви старовинної зброї (арбалет, рогатина, сагайдак),

старовинних мір (корець, локоть, аршин, верства),

монет (гривеник, шеляг, червінець),

назви колишніх професій (гутник, стельмах, бондар),

представників неіснуючих тепер соціальних груп населення (боярин, дворянин, батрак, хлоп, поміщик, челядь, кріпак),

установ (земство, губернія, волость),

адміністративних посад (губернатор, соцький, урядник, гетьман, хорунжий, обозний).
Історизми використовуються лише в творах на історичні теми. Багато їх можна знайти в творах Т. Шевченка й І. Нечуя-Левицького, романах Р. Іваничука, «Диво», «Євпраксія» П. Загребельного тощо.
 
Архаїзми  вийшли зі складу активної лексики тому, що були витіснені іншими, які мали з ними однакове значення.
Приклад:
Весь — село, всує — даремно, вия — шия, зріти — бачити, зигзиця — зозуля, піїт — поет, ланіти — щоки, уста — губи, ректи — говорити, чело — лоб.
Архаїзми, як і історизми, в художній мові використовуються насамперед для створення колориту тієї доби, про яку написаний твір, для реального відтворення тогочасної мови.  За допомогою таких слів створюється піднесений, урочистий стиль.
…Ось і ворога відбито,
Все минуло: гнів і жах…
Кревні плачуть над борцями,
Що звалилися в боях.
На сумних могилах тужать
І справляють тризну там
І несуть на сизі гори
Жертви праведним богам.
 
Княжа Україна»  О. Олесь.)
Неологізми
Неологізми — це нові слова (від грецьких neos — новий, logos — слово), вони з'являються в мові у всі періоди її розвитку. Якщо архаїзми виходять з ужитку, то неологізми поповнюють словниковий склад мови. Кожне нове слово, що з'являється в літературній мові, є неологізмом доти, поки воно не стає загальновживаним, загальнолітературним і перестає сприйматись як нове. Зазвичай не входять до активного лексичного запасу й індивідуальні неологізми, створені окремими письменниками.
Приклад:
Не дивися так привітно, яблуневоцвітно (П. Тичина). Зазимую тут і залітую, в цій великій хаті не своїй у кутку відтихну, відлютую (М. Вінграновський).
Причини появи неологізмів можуть бути різні. Багато з них з'являється в мові тому, що виникають нові предмети, явища, яким потрібно дати назву (телефон, принтер, інтернет, біометрика). Поява деяких неологізмів зумовлена потребою дати предметові нову, більш зрозумілу або більш точну назву.
Приклад:
Гвинтокрил, порохотяг, безвіз, медіа-простір, ЗЗСО (заклад загальної середньої освіти замість ЗОШ — загальноосвітня школа), зво (заклад вищої освіти замість вуз, виш).