Антоніми (грец. αντι — «проти», ονομα — «ім'я») — слова, протилежні за значенням. Антоніми виражаються тією самою частиною мови й позначають однорідні явища (ознаки, риси характеру, дії). Вони об'єднуються в антонімічні пари. У мовленні обидва антоніми поєднуються з тими самими словами. Дібрати антонім до слова допоможе словник антонімів.
Приклад:
Гостинний — непривітний, жорстокий — лагідний, приймати (на роботу) — звільняти (з роботи), рівно — криво, розкіш — бідність, над (столом) — під (столом).
Безтурботна — заклопотана (людина), спекотний — холодний (день), недозрілий — стиглий (овоч).
В антонімічні відношення можуть вступати окремі значення полісемічних слів.
Приклад:
Глибокий — мілкий (ставок), глибоке — поверхове (дослідження). Чиста — брудна (сорочка), чиста — незаплямована (совість).
Антоніми бувають загальновживані (лексичні) і контекстуальні. Загальновживані антоніми мають протилежне значення незважаючи на сферу використання (постійний — тимчасовий); контекстуальні ж набувають протилежного значення тільки в контексті внаслідок переносного вживання слова. Контекстуальна антонімія дозволяє створювати свіжі, індивідуальні антитези, які розкривають оригінальне світосприймання митця.
Приклад:
У душі моїй –
Місця немає туманам.
У душі моїй –
Сонце червоне буя... (В. Симоненко)
Маски – колишні лиця.
Цукор – весела сіль (І. Павлюк).
Маски – колишні лиця.
Цукор – весела сіль (І. Павлюк).
Явище антонімії стало основою для таких художніх засобів, як антитеза й оксиморон.
Антитеза – це протиставлення двох слів або словосполучень, протилежних за своїм змістом. Антитеза не обов’язково буде складатися з антонімів – це можуть бути образи, слова у переносному значенні, які у творі справлятимуть враження протилежних явищ.
Стислість і висока емоційність антитези надають багатьом висловам виразності, афористичності.
Приклад:
Ліпше вмерти біжучи, ніж жити гниючи (І. Багряний).
Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах (Долорес Ібаррурі).
Коли гримить зброя, закони мовчать (Ціцерон).
Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах (Долорес Ібаррурі).
Коли гримить зброя, закони мовчать (Ціцерон).
Антитезу часто використовують у прислів'ях, приказках, загадках, заголовках.
Приклад:
«Правда і кривда» (М. Стельмах); «Мир хатам, війна палацам» (Ю. Смолич); «Війна і мир» (Л. Толстой).
З великої хмари — малий дощ (Нар. творчість).
Перекладати з хворої голови на здорову (Нар. творчість).
З такими друзями й ворогів не треба (Нар. творчість).
З великої хмари — малий дощ (Нар. творчість).
Перекладати з хворої голови на здорову (Нар. творчість).
З такими друзями й ворогів не треба (Нар. творчість).
Хто вранці на чотирьох ногах, удень — на двох, а ввечері — на трьох? (Нар. творчість)
Оксюморон (оксиморон) – стилістичний прийом, що полягає в створенні нового поняття через поєднання протилежних за значенням слів (поєднання непоєднуваного).
Приклад:
Гарячий лід, початок кінця, живий труп, убога розкіш, сльози радості, пекучий холод.