Лексика української  мови збагачувалася впродовж усього історичного поступу. Виникнення синонімічного розмаїття пов'язане з процесом пізнання людиною навколишнього світу, з дедалі глибшим осягненням ознак, властивостей, рис предметів і явищ, тому що  потрібно не тільки назвати якесь явище, а й висловити свою думку про нього, виявити ставлення до нього.

Синоніми
— це слова, що звучать по-різному, але мають спільне основне лексичне значення. 
 
Водночас синоніми обов'язково чимось різняться між собою — відтінками значень, емоційним забарвленням, експресивністю, стилістичною віднесеністю, різною активністю в мові, здатністю сполучатися з іншими словами

Дібрати  синоніми до слова, а також дізнатися відтінки значень чи сферу використання допоможуть словники синонімів.
Приклад:
Кричати, гримати — ці слова виражають відтінки значень; верещати, лементувати, горланити, горлопанити — виражають експресивність, емоційність; кричати — стилістично нейтральне слово, а вищати, галасувати — відноситься до розмовного, художнього стилів; кричати використовується активно як літературне слово, а йойкати, фукати, галакати — рідко, тому що це діалектизми.

Коричневий
сполучується  майже з усіма іменниками (шарф, стіна, наплічник), каштановий — може бути  колір волосся й масть коня; гнідиймасть коня, а карий — так кажемо про очі; бронзовою може бути медаль і засмага, шоколадний буває торт і засмага.
Синоніми складають синонімічний ряд, згрупований навколо головного (стрижневого) слова, яке й виражає основне лексичне значення. Синоніми  завжди виражаються однією частиною мови.
Приклад:
БЕЗТУРБО́ТНИЙ (про час, пору життя - вільний від турбот, не обтяжений ними), БЕЗЖУ́РНИЙ, БЕЗКЛО́ПІТНИЙ, БЕЗПЕЧА́ЛЬНИЙ поет., БЕЗПЕ́ЧНИЙ (http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/)
Синоніміка збагачується також словами іншомовного походження.
Приклад:
Кавер — переспів, голкіпер — воротар, ОК — гаразд, авангардний — передовий, симптом — ознака, фон — звук, пресинг — тиск, вокзал — двірець.
Такі пари називають ще абсолютними синонімами. Слова в них відрізняються хіба сферою вживання: чинник характерне для побуту, а фактор — для науки, документів.
Зверни увагу!
Синонімічні ряди зростають і внаслідок розвитку багатозначності: гострий (гостролезий), гострий (дошкульний, уїдливий), гострий (чіпкий, уважний, проникливий (погляд), глибокий (про розум)), гострий (гостроязикий, дотепний), гострий (напружений, драматичний), гострий (шпилястий (про скелі)).
Стилістичні синоніми обмежені тією чи іншою сферою вживання, належать до різних стилів мовлення.
Приклад:
Слово друг має нейтральне забарвлення і вживається без обмежень, друзяка, брат характерне для розмовного стилю, тоді як виразно вульгарне братан, кент несе негативний відтінок.
Контекстуальні синоніми – цікаве явище в мові, адже зближення за значенням відбувається лише в певному мовленнєвому контексті. Вони часто вживані в художній літературі, рідше — у публіцистиці, де використовуються для створення яскравих образів, передають світобачення автора, його індивідуальну манеру.
Приклад:
Слова двигун та звір не є синонімами, але в розмовному, художньому, деяких жанрах публіцистичного ці слова можна взаємозаміняти.
Зверни увагу!
На основі синонімії грунтуються такі стилістичні явища, як перифраза та евфемізм
Перифраза — описовий зворот мови, за допомогою якого передається зміст іншого слова не прямо, а через характерні ознаки: Ольга Кобилянська — робітниця свого народу; ріки — водні артерії. Інколи назви країн чи міст теж мають перифрази: Одеса — Південна Пальміра; Фінляндія — Країна Тисячі Озер.

Евфемізм — слово або вислів, що пом'якшує або завуальовує зміст сказаного. Вони виступають замінниками грубих, непристойних зворотів; вживаються з почуття страху чи сорому: розстріл  — найвища міра покарання, 10 років без права переписки.
На ґрунті української мови можна говорити й про синоніми фонетичні, які є одним із важливих засобів створення милозвучності нашої мови.
Приклад:
Уже — вже, учитель — вчитель, йти — іти, імовірно — ймовірно.