Теорія:

«Слово, моя ти єдиная зброє...»
Кожна мова світу має у своєму арсеналі потужну зброю, що допомагає увиразнити мовлення, збагатити його, передати всі відтінки значень. Це фразеологізми. Не виняток й українська мова. До її складу входять десятки тисяч сталих висловів, мовних кліше, приказок, афоризмів. Про їхнє значення, походження  розкажуть фразеологічні словники.
Фразеологізми — джерело неповторності  літератури.  У мовленні фразеологізми використовують з різною метою: для надання висловлюванню образності, емоційності, експресивності; створення відтінку іронії, жарту, насмішки, сарказму тощо; вираження позитивних емоцій або фамільярності; відтворення найтонших нюансів значення, характеристики предмета, явища, ситуації.
Приклад:
Копилити губи, мотати на вус, протуркотіти вуха, розмахувати кулаками після бійки, бити себе в груди, хапатися за соломинку, гнути спину, танцювати від печі, ковтати слину, махнути рукою, зіпнутися на ноги, руки сверблять, склавши руки, пальчики оближеш, як за рідного батька.
Жоден мовний стиль не обходиться без фразеологізмів. Найбільше їх у  художньому, публіцистичному, розмовному, де основна їх функція — вираження образності (дати драла, брати участь, хоч у рамці вправ). В офіційно-діловому стилі такі мовні звороти (мовні кліше) покликані уніфікувати способи спілкування, зробити його чітким, у науковому — частіше фігурують як термінологічні сполуки, що виражають одне поняття (ухвалити рішення, досягти згоди, порядок денний, броунівський рух, нейтральна реакція). Особлива яскравість фразеологізмів виявляється в живому мовленні.
Приклад:
Крізь сей вінок дивлюсь я в далечінь минулих днів: вінки, вінки, куди ні скинеш оком, вінки пливуть на головах героїв (Чайка Дніпрова). Їй здається, що у місті гроші самі ростуть, наче на вербі в її городі груші (За В. Дроздом).
Що таке фразеологізм
Фразеологізм (фразеологічний зворот) – це стійке, лексично неподільне і цілісне  словосполучення (речення), яке за значенням дорівнює одному слову. Розділ мовознавства, що вивчає фразеологізми, називається фразеологією.
Зверни увагу!
Фразеологізм уживається як ціла нерозкладна словникова одиниця.  Значення фразеологізму не збігається із значенням окремих слів, що входять до його складу. У реченні такий вислів може виконувати функцію будь-якого члена речення.
  
Працювати до сьомого поту — запорука успіху. Йому ставало тепло на серці (Р. Самбук). Остап опирався бистрині з усієї сили, але його кіл мало що помагав (М. Коцюбинський). Звісно, ці розбійники й гультіпаки хотіли вбити мене, але милостива доля врятувала від такого сумного кінця: судилося мені ще потоптати ряст (В. Шевчук). У нього був неперевершений талант грати на нервах.
Фразеологічні звороти кожної мови характеризуються стійкістю лексичного складу.  Нормативність вживання слів у таких сполуках закріплена в словниках і літературі: випливає (а не витікає) зі слів; відігравати роль (а не значення).
Фразеологізми нечасто можна перекласти з однієї мови на іншу. Здебільшого необхідно шукати близькі за значенням аналоги в мові перекладу: світ за очі — куда глаза глядят, хоч в око стрель — хоть глаз выколи, як муха в окропі — как белка в колесе.
Основні ознаки фразеологізмів
Усі фразеологізми мають декілька спільних ознак:
  • відтворюваність у мовленні;
  • постійний лексичний склад;
  • у реченні всі компоненти фразеологізму виконують одну синтаксичну функцію;
  • наявність синонімічних та антонімічних зв’язків з іншими фразеологізмами і словами.
Будова фразеологізмів
За компонентним складом і граматичними зв’язками розрізняють такі види фразеологізмів:
  • фразеологізми-речення (Одна пташка весни не наспіває. Баба з воза — кобилі легше);
  • словосполучення (жовта преса, дерти носа, легка рука, земля обітована, манна небесна);
  • фразеологізми-слова  (Антей, Отелло, Соломон, Нарцис, одіссея, Крез).
Класифікація фразеологізмів
1. Фразеологічні зрощення (ідіоми) — стійкі нерозкладні словосполучення, значення яких не випливає зі значень їхніх компонентів. Вони неподільні за змістом і не перекладаються іншими мовами дослівно (собаку зарито — суть справи, зарубати на носі — запам'ятати).
2. Фразеологічні єдності — усталені словосполучення, цілісне значення яких мотивується значеннями їхніх компонентів (курча жовтороте — недосвідчений, ребра можна порахувати — дуже худий). Деякі з них допускають доповнення іншими компонентами (триматина повідку — тримати на короткому повідку). Для фразеологічних єдностей характерні римовані співзвуччя (всякої тварі по парі, катюзі по заслузі).
3. Фразеологічні сполуки — стійкі словосполучення, компоненти яких мають обмежені зв’язки з іншими словами, але не втратили самостійності (порушити питання або тему, бере жаль або страх).
4. Фразеологічні вислови складаються зі слів із вільним значенням. Серед них мовні кліше, виражені простим словосполученням (дипломатичні кола, зустріч на найвищому рівні, холодна війна, апелювати до громадськості),  прислів’я, приказки та крилаті вислови (За одного битого двох небитих дають. Борітеся — поборете. Добрими намірами вимощена дорога до пекла).
Багатозначність, синонімія й антонімія фразеологізмів
Для фразеологізмів, як і для звичайних слів, властиві такі явища, як багатозначність, синонімія й антонімія. У багатозначному фразеологізмі може поєднуватися пряме значення з переносним. Щоправда, багатозначність серед фразеологізмів трапляється рідко.
Приклад:
Не розгинаючи спини, розведіть руки в сторони, потім кінчиками пальців правої руки торкніться пальців лівої ноги (пряме значення). Неможливо прожити усе життя не розгинаючи спини  (переносне значення, мається на увазі  принижуватися перед кимось). Мотря все життя працювала  не розгинаючи спини (переносне значення, мається на увазі важко працювала).
Про синонімію та антонімію  фразеологізмів ти можеш дізнатися з попередніх тем.
Джерела:
Фразеологічний словник української мови / АН України, Ін-т укр. мови ; [уклад.: В. М. Білоноженко та ін., редкол.: Л. С. Паламарчук (голова) та ін.]. - Київ : Наук. думка, 1993. Кн. 1 . – 1993. – 528 c.
Калашник В. С.  Словник фразеологічних антонімів української мови / Калашник В. С., Колоїз Ж. В. — 3-є вад., допов. — К.: Довіра, 2006 — 349 с.
Фразеологічна символіка: лінгвокультурологічний аспект : Моногр. / О. П. Левченко; Львів. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. - Л., 2005. - 349 c. - (Моногр. сер.). - Бібліогр.: 300 назв.
Фразеологія // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.