Фразеологія української мови формувалася впродовж багатьох століть. Більшість сталих словосполук утворилася з вільних поєднань слів, які внаслідок поступової метафоризації та перенесення на інші сфери людської діяльності втратили своє первісне значення і в єдності набули нового.
 
Джерелами української фразеології є:
  • побутова мова (з молоком матері, свій брат, з одного тіста, як горохом об стіну);
  • крилаті вислови видатних людей (пропаща сила, лебедина пісня, скупий рицар, лихо з розуму);
  • Біблія (випити гірку чашу, закопати талант у землю, блудний син, зем­ний рай, проспати царство небесне, пройти через пекло, пекельні муки, як з хреста знятий, шлях на Голгофу, віддати Богові душу, дзвонити в усі дзвони, на ладан дихати);
  • антична міфологія і література (танталові муки, лабіринт Мінотавра, олімпійський спокій);
  • українські звичаї, обряди, вірування, забобони (годувати злидні, горобина ніч, цвіт папороті, дістати гарбуза, на рушник ста­ти, зв 'язати руки, як засватаний, пускати ману, зуби заговорю­вати, вставати на ліву ногу, виносити сміття з хати, з легкої руки, дорогу перейти);
  • переклади іншомовних висловів (бути не у своїй тарілці; шукайте жінку; пам’ятати про смерть; прийшов, побачив, переміг; гроші не пахнуть);
  • каламбури, анекдоти, жарти (ростуть на вербі груші; на городі бузина, а в Києві дядько);
  • народна творчість (своя сорочка ближча до тіла, як постелиш, так і спатимеш);
  • звороти науково-термінологічного характеру (броунівський рух, нейтральна реакція, поставити діагноз).
Значне місце посідають фразеологізми, що виникли на основі спостережень за явищами природи, тваринним та рос­линним світом: як вітром здуло, свіжим вітром повіяло, пус­тити за вітром, як грім з ясного неба, хмари згущуються, витати в хмарах, з дощу та під ринву, обдало морозом, радий сонце прихилити, ждати біля моря погоди, не бачити смале­ного вовка, хитрий лис, заяча душа, як кіт наплакав, пере­літний птах, розправляти крила, мокра курка, курям на сміх, комар носа не підточить, ґедзь укусив, на вербі груші, блеко­ти наїстися.
Стали фразеологізмами окремі характерні словосполучення з народних пісень, казок, оповідей: біле лич­ко, чорні брови, тихі води і ясні зорі, молочні ріки й кисельні береги, казка про білого бичка, лисичка-сестричка, на злодієві шапка горить, язиката Хвеська, Кощій Безсмертний, товчеть­ся, як Марко по пеклі; так то так, та з хати як.
Є фразеологізми, у яких відбилися різні історичні обста­вини: вільний козак, козацьке сонце, наче татарська орда, голо як би татари пройшли, наче на турка йде, мудрий як лях по шкоді, прив 'язався як москаль, голити в москалі, здирати шкуру, кат із ним, не взяв його кат.
 
Більшість фразеологізмів своїм виникненням зав­дячують різним ремеслам, видам діяльності людей:
  • робота в сільському господарстві (прокласти першу борозну, орати переліг, перти плуга, одягати вуздечку, випуска­ти віжки зі своїх рук, де не посій, там і вродиться, посіяти паніку, знаходити сокиру під лавкою, як п яте колесо до воза, повертати голоблі);
  • ковальське ремесло (кувати вухналі зу­бами, брати в лещата, попадати в лещата, дати гарту, як ковальський міх, як молотком ударити);
  • рибальство (пійма­тися на гачок, піддаватися на вудку, заманити в свої сіті, битися як риба в сітях);
  • ткацько-прядильне ремесло (розмо­тувати клубок, клубком ставати в горлі, нитка увірвалася, лежати в основі);
  • кравецтво, шевство(білими нитками ши­тий, по нитці доходити до клубочка, як нитка за голкою, шукати голку в сіні, розплутувати вузол, з голочки, на один копил, правити на свій копил, міняти шило на швайку);
  • транс­порт (узявся за гуж — не кажи, що не дуж; входити в колію, давати зелену вулицю, ставити на рейки, на всіх парах, натискати на всі педалі, давати задній хід, спускати на гальмах, брати на буксир, без керма і вітрил, на повних парусах, пливти за течією, тримати курс, кинути якір, рятівне коло);
  • фінансово-торговельні операції (зводити рахунки, акції ростуть, скидати з рахівниці, брати на свій рахунок, показувати товар лицем, перший сорт, купить і про­дасть);
  • військова справа (гострити меч, схрестити мечі, ламати списи, тримати порох сухим, переходити в наступ, брати на озброєння, влучати в ціль, брати з бою, викликати вогонь на себе);
  • театрально-музична сфера (грати роль, поміня­тись ролями, сходити зі сцени, опускати завісу, під завісу, номер не пройде, попадати в тон, як по нотах, фальшива нота, співати з чужого голосу, співати стару пісню, інша музика).