Лексичний склад української мови неоднорідний за походженням. До нього входять слова, що відрізняються за «місцем народження». Перша група – успадковані й власне українські слова. Друга група — запозичені, що прийшли з інших мов.
Успадковані слова дійшли до нас із попередніх періодів розвитку мови, так званої прадавньої мовної єдності, або праіндоєвропейської мови. Вони мають близьких родичів у споріднених мовах — білоруській, російській, литовській, польській, німецькій, французькій, англійській. Про спільне походження таких слів свідчать їх подібне звучання та будова.
Приклад:
Праіндоєвропейська: méhtēr («мати»); українська: мати; білоруська: маці; російська: мать; литовська: motina; польська: matka; німецька: Mutter; французька: mère; англійська: mother.
Власне українські слова є кількісно найбільшим і найрізноманітнішим шаром лексики (до 90 % слів).
Приклад:
Назви спорідненості (невістка, брат, шурин), назви частин тіла (рука, чоло), назви тварин (корова, кінь, порося), назви рослин (дуб, береза, бук), назви предметів і явищ природи (колесо, запрягати, ніч) тощо.
До запозиченої лексики належать слова іншомовного походження (приблизно 10% слів).
- З давньогрецької — миска, ангел, кедр, граматика, філософія, хор тощо.
- Із латинської — республіка, конституція, формула, префікс, юрист, адвокат; лекція, студент, екзамен, інститут, факультет, університет.
- Із тюркських мов — отаман, богатир, чумак, козак; кавун, гарбуз, шашлик, казан, диван, тулуб, базар, ярлик; чабан, тара, баран,сарай, бахча.
- З німецької мови — майстер, кран, кнопка, клейстер; фартух, бутерброд, апельсин, касир, штрудель; штраф, штаб, фланг, бинт, курорт; флейта, жанр, гастроном.
- З французької мови — парламент, політика; костюм, блуза; кабінет, пудра, одеколон; атака, команда, парфум.
- З англійської мови — піжама, светр, пудинг, мітинг, клуб, лідер, трамвай, тролейбус, танк, комбайн, футбол, бокс, спорт, чемпіон, катер, яхта.
- З голландської (боцман, гавань, матрос), італійської (арія, дует, соло, концерт, фортепіано), іспанської (ананас, корида), румунської (бринза, банош), угорської (гуляш, чардаш, бограч), арабської (алгебра, атлас), китайської (чай, мандарин), польської (пироги, пані, шляхетний) та інших мов.
Зверни увагу!
Особливості, за якими можна «упізнати» іншомовне слово:
- у словах тюркського походження наявні кілька літер \(а\): хабар, базар, чалма, саман, чабан;
- слова грецького походження містять буковсполучення \(пс\), \(кс\): ксерокс, епсилон, екліпс, психіка;
- тільки іншомовні слова мають на початку слова літеру \(а\): алюзія, альтанка, алегорія, алергія;
- у словах французького походження наголос на останньому складі: жалюзі, пюре, мадам, резюме;
- слова німецького походження містять сполучення кількох приголосних, у тому числі, і на початку слова: масштаб, штрудель, рейхстаг;
- звук \([ф]\) не характерний для української мови, тому всі слова, які починаються з цього звука, є іншомовними: формат, форум, фурункул.
Серед запозичених слів виділяють інтернаціоналізми — слова, які вживають у багатьох неспоріднених мовах у спільному значенні.
Найбільше таких слів у галузях:
• політичній (імпічмент, консенсус, референдум);
• науковій (аргумент, молекула, колоквіум);
• технічній (сканер, фільтрація, циркуляція);
• освітній (семестр, екзамен, школа, ліцей);
• мистецькій (арія, мюзикл, шоу, мольберт);
• спортивній (олімпіада, стадіон, футбол, бокс).
Зверни увагу!
Про значення та походження запозичених слів можна дізнатися зі словника іншомовних слів та етимологічного словника.