Теорія:

Українська мова завжди поповнювалася запозиченими словами. На цей процес впливало чимало чинників: розвиток торгівлі, політичні союзи, сусідство та сутички з тюркськими племенами, прийняття християнства, укладення шлюбів із візантійськими, європейськими династіями тощо. Запозичені слова міцно впліталися в слов'янську основу, підпорядковувалися її граматичним і фонетичним законам, навіть впливали на звуковий і буквений склад мови (літера \(Ф\) прийшла до нас із грецької  разом зі словами, що мають її: філологія, філософія, евфемізм, орфографія). Багато іншомовних слів змінюються за правилами української мови (лексика — лексики — лексиці — лексичний, так само як око — ока — в оці — очний).
Мовознавці виділяють давніші запозичення (слова, що прийшли в українську мову на ранніх етапах її становлення: баштан, казан, курінь, огірок, миска, лиман, крам, хліб, князь, батрак, кухня) й іншомовні (з'явилися пізніше й не повністю асимілювалися: леді, таксі, градація, опція, проєкт, етер, катедра, міт, фоє, феєрія).
Зверни увагу!
Використання іншомовних слів залежить від стилю мовлення. Так, в офіційно-діловому й науковому стилях ці слова допомагають уникнути двозначності, тому що є переважно однозначними. Більшість іншомовних слів — це терміни (префікс, котангенс, африката, омонім, бісектриса).
Інтернаціоналізми доречні в офіційно-діловому спілкуванні, у наукових, науково-популярних працях, у засобах масової інформації. Вони часто не мають українських відповідників й уживаються у фінансовій, політичній, медичній, спортивній, комунікаційній сферах: банк, інфляція, дефолт, президент, прем'єр, холдинг, катетер, фельдшер, хірург, операція, тайм, ринг, нокаут, телеграма, адреса, індекс.
Водночас поряд із іншомовними словами існує багато українських відповідників із тим самим змістовим наповненням. Тому вживання іншомовних слів не завжди виправдане.
Приклад:
Ініціатива — початок, почин; корегувати — виправляти; інертний — млявий; імпозантний — показний; локальний — місцевий; обсервація — спостереження; медикаменти — ліки; мемуари — спогади.
У художньому та розмовному стилях використання іншомовних слів не настільки поширене. Хоча з розвитком новітніх технологій та з огляду на певне  стирання меж у спілкуванні між представниками різних країн, професій, культур з'явилася тенденція до надмірного й невиправданого вживання іншомовних слів: конект (зв'язок, з'єднання), олдскульний (застарілий, несучасний), стартап (запуск), коворкінг (співпраця, співтовариство), офіс (контора, кабінет).
Іншомовні слова радимо застосовувати тільки в тому разі, якщо нема прямого українського відповідника.