3. Полемічні прийоми

Висміювання опонента — коректний прийом  у ході полеміки. Однак його застосування потребує дотримання певних вимог:

 

- ніяким гумором, сарказмом, ніякою іронією  не можна підміняти логічну критику і розкриття позицій опонента. Ці види комічного повинні вживатися  в сукупності з усіма іншими заходами розкриття і критики позиції опонента;

- як у ході полеміки в цілому, так і у використанні гумору необхідна тактовність.  До гумору слід удаватися делікатно, не торкаючись гідності особистості.

Некоректними є такі полемічні прийоми:

 

• зумисний відхід від теми (намагання відволікати увагу від обговорюваного твердження, довгі розмірковування про речі, що не мають ніякого стосунку до актуальних питань);

 

• використання аргументу до публіки (учасник полеміки апелює переважно до почуттів слухачів, а не до розуму);

 

• використання аргументу до особистості (супернику приписують такі вади, які роблять його смішним, кидають тінь на його розумові здібності, підривають довіру до його роздумів. Предметом суперечки стає особистість суперника, а не те, що він говорить);

 

• використання аргументу до марнославства (звучать хвалебні оди супернику з надією, що він, розчулений компліментами, стане м’якшим і поступливішим);

 

• використання аргументу до фізичної сили (звучать попередження про неприємні наслідки, про можливе застосування фізичної сили, засобів примусу);

 

• використання аргументу до жалості;

 

• виведення суперника з рівноваги шляхом грубих витівок, образ, знущань тощо.