220px-Зизаній_Л._І._Лексис_(1596).jpg
Початки словництва в Україні сягають ХVI ст., коли вийшов друком перший словник  «Лексисъ ...»  Лаврентія Зизанія (Вільно, 1596). У пам’ятці — 1061 словникова стаття.
 
image005-679x913.png
1627 року виходить «Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє»  Памви Беринди. Словник містить близько 7 тисяч слів: загальних та власних назв переважно тогочасної церковнослов'янської мови з перекладом та тлумаченням їх українською літературною мовою початку XVII століття. Тут було застосовано кілька типів пояснення слів: простий переклад слова, подача синонімів до слова, описовий спосіб, схожий із сучасним тлумаченням у словниках, і навіть статті енциклопедичного характеру, де подавалася коротка історія якогось поняття,  наприклад, слова нафта, граматика.
 
First_Eneyida.jpg
Першим словником сучасної української мови вважається словничок, доданий І. П. Котляревським до його поеми «Енеїда». Тож  І. П. Котляревський є зачинателем не тільки нової української літератури, а й нової української лексикографії.
 
180px-Slovar_Hrinchenka_1907.jpg
Серед відомих українських словників можна назвати працю Бориса Грінченка  «Словник української мови». Він з’явився в Києві в чотирьох томах. Автор  працював над ним 2 роки (1907 — 1909 рр.). Але вже через 49 років словник знову перевидали. Він налічує 70 000 слів української мови, як літературної, так і народної. Це видатний словник початку ХХ століття. Для його створення письменник використовував художній матеріал, фольклорні джерела, інші словники та роботи журналістів  «Київської старовини».
  
 150px-SUM-11.jpg
Найвищим досягненням сучасної української лексикографії стало видання одинадцятитомного  «Словника української мови» — першого тлумачного словника нашої мови, найповнішого й найбагатшого зібрання її лексики та фразеології. Його укладено науковими співробітниками Інституту мовознавства імені О. Потебні АН України (за редакцією І. Білодіда). У 2001 році вийшов «Великий тлумачний словник сучасної української мови» (укладач і головний редактор В. Т. Бусел), що містить близько 170 тисяч слів та словосполучень, у тому числі й ті, що увійшли в українську літературну мову протягом останнього десятиліття. Спеціально для учнів видано  «Короткий тлумачний словник української мови»  (1978) за редакцією Л. Л. Гумецької.
Джерела:
Ковтун Л. С. Питання східнослов’ян. лексикографії XI — XVII ст. К., 1979 (дата звернення 09. 08. 2020).
Німчук В. В. Староукр. лексикографія в її зв’язках з рос. та білоруською. К., 1980 (дата звернення 09. 08. 2020).
Є. Баїкін. Словники української мови від давнини до сучасності: вебсайт: http://oldconf.neasmo.org.ua/node/3028 (дата звернення 09. 08. 2020).