Теорія:

Відокремлення — це смислове та інтонаційне виділення членів речення для посилення їхнього значення. Відокремлюватись можуть додатки, обставини, означення (також прикладки). На письмі відокремлені члени виділяються комами або тире.
Відокремлені означення
Відокремлюється:
  • поширене узгоджене означення (дієприкметниковий зворот), якщо воно стоїть після означуваного іменника: Ген килим, витканий із птиць, летить над морем (Л. Костенко);

  • поширене узгоджене означення, відділене від означуваного слова іншими членами речення: Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ (О. Довженко);

  • означення, якщо воно стосується особового займенника я, ти, він тощо: Загледівши здалека неньку, кидався Ярема їй назустріч, обіймав її, закурену, засмаглу на сонці й вітрі (П. Кочура). Він стояв на кормі з веслом, суворий і красивий, і дивився вперед поверх нас (О. Довженко);

  • означення, якщо воно має обставинний відтінок (крім питання який?, можна поставити ще питання чому? за якої умови? незважаючи на що?) і стоїть  переважно на початку речення: Скроплений живлющою росою, росток пробився на безмежжі нив  (П. Дорошко) — пробився (чому?), бо був скроплений.
Два або більше непоширених означень після означуваного іменника обов’язково відокремлюються лише тоді, коли перед цим словом є вже узгоджене означення. В іншому випадку  відокремлення необов’язкове.
Приклад:
Абрикоса цвіте, промениста, натхненна, крислата (О. Головко). Бескиди сиві, червоні скелі, дикі, непевні, нависли над нами (Леся Українка).
Зверни увагу!
Якщо відокремлене означення має виразне експресивне значення, воно може виділятися тиреНа підвіконні у вазі стояли хризантеми — великі, білі, з краплинками роси на пелюстках.
Відокремлення прикладок
Прикладки відокремлюються в тих самих випадках, що й означення, але тут для виділення частіше використовують тире.
Приклад:
Солов’ї, нічні товариші мої, у сад злетілись до вікна (П. Воронько). Дзвіночок сміху — мій син прокидається вранці (Є. Гуцало). А він, орел, клекоче, мов людям розказати хоче про поєдинок у яру (Т. Шевченко). А он уже видніє з далини столиця Вишневецького — Лубни (Л. Костенко).
Завжди відокремлюються прикладки, які приєднуються до означуваного іменника словами тобто, або (= тобто), чи (= тобто), наприклад, зокрема, особливо, на ім’я, на прізвище, родом, так званий.
Приклад:
Їдете ви компанією, тобто колективом, так чоловік із п'ять (Остап Вишня).
Прикладка із словом як відокремлюються лише тоді, коли вона має відтінок причини. У решті випадків прикладка із словом як не відокремлюється.
Приклад:
Ліс зустрів мене як друга горлиць теплим воркуванням... (М. Рильський). Кривинський, (чому?) як посередник, вийшов наперед громади... (Панас Мирний)