Вставними називають такі слова, словосполучення, речення, що виражають ставлення мовця до сказаного, привертають увагу до змісту, повідомляють про джерело інформації.
Приклад:
На думку вчених, цей рік був одним із найспекотніших за весь період метеоспостережень. Очевидно, справджуються прогнози кліматологів щодо глобального потепління.
Зверни увагу!
Вставні слова, словосполучення, речення не є членами речення, вони не пов'язані ні з головними, ні з другорядними членами речення.
Деякі дієслова (думаю, здається, кажуть), іменники (на жаль, на щастя, правда), прислівники (можливо, видно, справді) можуть виконувати функції і члена речення, і вставного слова, залежно від змісту речення.
Якщо в реченні до такого слова можна поставити запитання, то воно не вставне і комами не виділяється.
Якщо в реченні до такого слова можна поставити запитання, то воно не вставне і комами не виділяється.
Приклад:
Порівняй: Як не крути, а правда завжди (що зробить?) випливе. — Правда, під час минулої поїздки до Львова мені не вдалося відвідати оперний театр.
Слова однак, одначе, проте є вставними лише в середині речення — на початку речення вони є сполучниками.
Приклад:
Порівняй: Сьогодні весь день лив дощ. Однак на завтра обіцяють хорошу погоду. — Сьогодні весь день лив дощ. На завтра, однак, обіцяють хорошу погоду.
Зверни увагу!
Ніколи не є вставними слова навіть, майже, приблизно, принаймні, нібито, все-таки, мовби, наче, неначе, адже, тобто, особливо.
Групи вставних слів (сполучень слів) за значенням
