Уживання в усному чи писемному мовленні слова (словосполучення), що не відповідає стилю тексту, називається стилістичною помилкою.
Приклад:
— Доводжу до вашого відома, що ціни на черешню й абрикоси підскочили, тому я купила яблука, — сказала бабуся, повернувшись додому з ринку.
Вислів «доводити до відома» вживають в офіційно-діловому стилі, а не в розмовному.
Інколи письменники свідомо вдаються до порушення стилістичних норм із метою створення комічного ефекту.
Приклад:
Одного разу пiдiйшов я до рiчки, як уже добре смерклось, витяг з очерету човна, сiв, поплив та й висадився десантом у себе ж таки в березi… А кум з правого флангу заходить. Але тут у нас обшибка органiзацiйна вийшла: рогачiв ми не поховали. Ех! — жінка за рогача i в контратаку! Прорвала фронт. Ми з кумом на заранi пiдготованi позицiї — в погрiбник. Опорний вродi пункт (Остап Вишня).
Оповідач вплітає у розповідь про подружнє життя військову термінологію: «висадився десантом», «заходить із правого флангу», «прорвати фронт» тощо.
До стилістичних помилок належать:
- стилістична несумісність слів (розмовне слово в тексті наукового стилю);
- порушення стильової єдності тексту (речення чи абзаци у художньому стилі чергуються з елементами наукового чи публіцистичного);
- невиправдане вживання мовних кліше;
- уживання зайвих, беззмістовних слів, слів-паразитів;
- лексична «бідність» тексту (невиправдана тавтологія, одноманітність синтаксичних конструкцій).