Теорія:

Пишемо зі \(знаком\) \(м'якшення\)
  • У суфіксах -альник, -ильник, -ільник, -альність, -яльність після л перед н завжди пишемо ь: прибиральник, холодильник; полільник, геніальність, діяльність.
     
  • Кінцевий приголосний у суфіксах -аль, -ень, -ець (-єць), -ість, -тель завжди м’який, а тому всі слова з цими суфіксами пишемо з ь: коваль, скрипаль; велетень, селезень; бельгієць, мовознавець, переможець; здатність, свіжість; цінитель, любитель.
     
  • У суфіксах -ський, -зький, -цький пишемо Ь: український, німецький, французький.
     
  • Зменшено-пестливі суфікси -оньк-,-еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: головонька, маленький, легесенький, білісінький, тонюсінький.
Пишемо з \(-нн-\)
Суфікси -инн(я), -інн(я), -анн(я) -янн(я), -енн(я) пишемо з двома н: гарбузиння, картоплиння, павутиння; каміння, коріння, насіння; горіння, носіння; гукання, гуляння; звернення, напруження.
Пишемо з \(-н-\)
Суфікси -ен- (-єн ), -ян- пишемо з одним н: затемнений, поділений,  засвоєний, покраяний.