Теорія:

Пишемо з \(И\), \(І\), \(Ї\)
  • Суфікси -ик, -ник, -івник, -чик (-щик) пишемо з и: козлик, лірник; комірник, працівник; хлопчик, прапорщик.
     
  • Суфікс -ив-(о), що вживається у словах, які означають матеріал або продукт праці, пишемо тільки з и: вариво, добриво, морозиво, паливо, АЛЕ: марево, маєво, сяєво (не матеріал і не продукт праці).
     
  • За допомогою суфіксів -иськ(о), -їськ(о), -ищ(е), -їщ(е) утворюються слова переважно з емоційно-негативним відтінком від іменників усіх родів, причому після приголосного пишемо и, після голосного — ї: гноїсько, дівчисько, хлопчисько; вогнище, побоїще, становище.
     
  • Суфікси -ичок, -ичк(а) пишемо з и в словах, що походять від іменників із суфіксами -ик, -иц(я): вогник — вогничок, кошик — кошичок, вулиця — вуличка, палиця — паличка.
Пишемо з \(Е\), \(Є\)
  • Суфікс -ен(я), -єн(я) вживається в іменниках середнього роду, що означають живі істоти: кошеня, каченя, чаєня.
     
  • Суфікси зменшено-пестливих слів -ечок,-єчок, -ечк(а), -єчк(а), -ечк(о), -єчк(о):  гачечок, краєчок, качечка, чаєчка, сонечко, яєчко.
     
  • Суфікс -енк(о), -єнк(о) вживається здебільшого в іменниках, що означають прізвища: Мусієнко, Бровченко, зрідка — у загальних назвах: безбатченко, коваленко.
     
  • Суфікс -еньк(о, а), -єньк(о) вживаємо для творення пестливих назв: батенько, серденько; рученька, доленька.