Правила милозвучності української мови
Українську мову недарма називають солов'їною й співучою. Звуки в ній завжди поєднуються так, щоб вимову ніщо не ускладнювало. Одна з найважливіших умов милозвучності мови: слова можна розібрати й відділити одне від одного в процесі мовлення.
Мелодійність мови досягається завдяки певним правилам:
- Уникаємо збігу голосних. Таке в українських словах допускається лише на межі префікса і твірної основи: наодинці, виорав, неуважний.
- Уникаємо важкого для вимови збігу приголосних: користь — корисний, сердечний — серце, виїзд — виїзний.
- Якщо доводиться вибирати між збігом голосних і збігом приголосних, то насамперед усуваємо збіг голосних (хай навіть при цьому виникне збіг приголосних): жити в природних умовах, ходжу в старому одязі.
Зверни увагу!
Надалі користуватимемось такими умовними позначками: П — будь-який приголосний звук, О — будь-який голосний звук.
Чергування \(У\) — \(В\)
У пишемо:
- На початку речення, якщо наступне слово починається на приголосний: У нашому місті проходить фестиваль народної пісні. У П... .
- Між двома приголосними: ходив у чоботях, лазив у болоті, наш учений. П у П.
- Після розділових знаків (тире, двокрапки, коми, крапки з комою, трикрапки, дужок тощо) незалежно від того, як закінчується попереднє слово: 1. Ясен, дуб, береза — усі ці дерева ростуть в українських лісах. О — у... . 2. Усюди лунає наша пісня: у лісах, у горах, у містах і селах. У... : у П ..., у П ..., у П ... .
- Якщо наступне слово починається на приголосні в, ф, буквосполучення св, хв, льв, тв, рв, зв тощо, незалежно від того, як закінчується попереднє слово: побували у Львові, написано у творі, гуляти у рваних джинсах. О у Льв... , тв..., рв... .
В пишемо:
- На початку речення перед голосним: В Одесі сьогодні чудова погода. В О... .
- Між голосними: полетіли в Австрію, стрибнула в озеро. О в О.
- Після голосного перед більшістю приголосних ( крім в, ф, буквосполучень св, хв, льв, тв, рв, зв): заблукали в лісі, увімкнути світло в кімнаті, прийшли вперше, відомі вчені. О в П.
Зверни увагу!
Чергування НЕ відбувається:
У словах іншомовного походження: увертюра, ультиматум.
У власних назвах: Урал, Ужгород, Угорщина, Владивосток, Владислав, Володимир. АЛЕ: Україна — Вкраїна (у віршах, піснях).
У словах, що вживаються лише з У або В: влада, взаємини, власний, властивість, вплив; увага, ударник, узбережжя, указ, умова, установа, уява.
Можливі паралельні форми слів: учений — вчений, увічливий — ввічливий, увібрати — ввібрати, указати — вказати, учора — вчора, улітку — влітку, угору — вгору, удома — вдома.
Інколи чергування У — В розрізняє значення слів:
вправа (завдання) — управа (керування, правління);
вступ (початок) — уступ (виїмка, що нагадує східці);
вдача (характер) — удача (везіння, фортуна);
вклад (грошова сума в банку; внесок) — уклад (порядок, договір).