Подвоєні букви позначають на письмі подовжені звуки. Таку вимову передаємо у звуковому записі двокрапкою [:]: вітання [в'ітан':а], роззброїти [роз:бройіти].
Два однакові звуки можуть збігатися на межі значущих частин слова.
1. На межі префікса й кореня.
Приклад:
Захист — беззахисний, зброя — роззброїти, далекий — віддаль.
2. На межі кореня й суфікса.
Приклад:
Телефон — телефонний, бетон — бетонний, рости — розрісся, пасти — пасся.
Зверни увагу!
-НН- зберігаються і в похідних словах: туман — туманний, туманно, туманність; день — буденний, буденно, буденність.
3. На межі двох суфіксів.
Приклад:
Родина — родинний, священний — священник.
4. На межі частин складного слова (можливий збіг як приголосних, так і голосних).
Приклад:
Фізична зарядка — фіззарядка; міський комітет — міськком; вода, очищати — водоочисний.
Зверни увагу!
При творенні прикметників від іменників, у яких основа НЕ закінчується на -н, подвоєння не відбувається.
Солома — солом'яний, соловей — солов'їний, тьма — тьмяний, масив — масивний.
Тому в слові журавлиний, утвореному від журавель, подвоєння нема, а в слові журавлинний, похідному від журавлина, пишемо -нн-.