Подовжені м'які приголосні [д′:], [т′:], [з′:], [с′:], [ц′:], [л′:], [н:′] й напівпом'якшені приголосні [ж’:], [ч’:], [ш’:] на письмі позначаємо двома буквами.
Приклад:
Приладдя, відчуття, галуззя, колосся, міццю, рукоділля, написання, збіжжя, узбіччя, узвишшя.
Зверни увагу!
Запам'ятати ці приголосні можна за допомогою такої фрази: Де ти заснеш? У ложечці.
Приголосні подовжуються тільки між голосними в таких випадках:
- В іменниках середнього роду на -я: натхнення, двоголосся, шиття (але цуценя, кошеня, теля, дитя, бо назва малих істот).
Зверни увагу!
Подовження відбувається у всіх відмінкових формах, крім родового відмінка множини: узбіччя — узбіччю, на узбіччі, але узбіч; заперечення — у запереченні, але заперечень.
Якщо в родовому відмінку множини іменники середнього роду закінчуються на -ів, то подовження зберігаємо: укриття — укриттів, життя — життів.
2. В іменниках жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку перед закінченням -ю: медаль — медаллю, ніч — ніччю, суміш — сумішшю.
3. У деяких іменниках чоловічого й жіночого роду на -я: суддя, Ілля, стаття (але статей).
4. У прислівниках навмання, спросоння, попідтинню, попідвіконню, зрання, востаннє.
5. У похідних від дієслова лити: ллю, ллєш, лляла.
6. У словах, які треба запам'ятати: бовваніти, бовван, ссавець, Ганна.
Зверни увагу!
Не відбувається подовження губних приголосних [б], [п], [в], [м], [ф] і [р]: любов'ю, довір'я, сім'єю, глазур'ю.
Не відбувається подвоєння, якщо основа слова закінчується двома різними приголосними: безсмертя, нехворощ, жовч, радість, мудрість.
Немає подвоєння букв в іменниках кутя, попадя, свиня.