Знак м’якшення НЕ пишемо:
- Після р у кінці складу або слова: повір, муляр, кухар, Харків, АЛЕ: Горький.
- Після н перед ж, ч, ш, щ та перед суфіксами -ств(о), -ськ(ий): інжир, інший, кінчик, менший, тонший, Уманщина; волинський, громадянський, освітянський, селянський; громадянство, селянство. АЛЕ: бриньчати, доньчин, няньчин, няньчити та ін., бо в твірних основах між приголосними виступає ь: бренькіт, донька, нянька.
- Після м’яких приголосних, крім л, якщо за ними йдуть інші м’які приголосні: цвях, область, пісня, світ, АЛЕ: різьбяр (і різьбар), тьмяний і похідні від них.
Зверни увагу!
Коли ь уживається у формі називного відмінка іменника, то він зберігається й у всіх інших відмінках; коли ж у називному відмінку його нема, то й в інших відмінках він не пишеться. Порівняй: Галька — Гальці, донька — доньці, письмо — на письмі, редька — редьці; але: галка — галці, сторінка — сторінці, пасмо — у пасмі.
- Після л в іменникових суфіксах -алн-(о), -илн-(о): держално, пужално, ціпилно та ін., але в зменшених формах ь пишеться: держальце, пужальце й под.
- Між подвоєними м’якими приголосними: життя, завдання, Запоріжжя, волосся, Підполоззя, ллє, знаряддя.
- Після д, н, т перед суфіксами -ченк(о), -чук, -чишин: безбатченко, Панченко, Федченко; Радчук, Степанчук; Гринчишин, Федчишин, АЛЕ після л пишеться ь: Михальченко, Михальчук.
- Після ц у кінці іменників чоловічого роду іншомовного походження: Галац, кварц, палац, паяц, Суец, шприц, а також у деяких вигуках: бац, буц, гоц, клац.