Знаком ь позначаємо м’якість приголосних звуків на письмі.
Знак м’якшення пишемо:
- Ь пишеться після м’яких д, т, з, с, дз, ц, л, н у кінці слова та складу: дядько, радість, низько, заносьте, гедзь, доброволець, коваль, тінь.
- Після м’яких приголосних у середині складу перед о: чотирьох, дзьоб, сьомий, льодяний, відьом.
- У словах на -зький, -ський, -цький; -зькість, -ськість, -цькість; -зько, -сько, -цько; -зькому, -ському, -цькому; -зьки, -ськи, -цьки: вузький, львівський, галицький, слизько, багацько, по-сусідськи, по-запорізьки, по-донецьки.
Зверни увагу!
У словах баский, боязкий, в’язкий, дерзкий, жаский, ковзкий, плаский (плоский), порский, різкий і похідних утвореннях: боязкість, в’язкість, баско, різко тощо знак м’якшення не пишеться, оскільки тут з, с разом із к не творять суфіксів -зк-, -ск-.
- У суфіксах -еньк-, -оньк-; -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: ніженька, квітонька, голубонька, добресенька, тонюсінька, рівнісінька.
- Після м’якого л перед наступним приголосним: наковальня, вітальня, сільце, крильце, гомельський.
Зверни увагу!
Не ставиться знак м’якшення після л у групах -лц-, -лч-, коли вони походять із -лк-: гомілка — гомілці, галка — галці, галченя, монголка — монголці, Наталка — Наталці, Наталчин, рибалка — рибалці, рибалчин, сопілка — сопілці, АЛЕ: Галька — Гальці, Гальчин.
- У родовому відмінку множини іменників жіночого роду й середнього роду на -нн(я), -ц(е): крамниця — крамниць, копальня — копалень, штольня — штолень, вітання — вітань, серце — сердець, серць, крильце — крилець.
- У дієслівних формах дійсного та наказового способу: ходить, сміється, просіть, виходьте, скинь, скиньте, полагодьте, заносьте, заносься.
Зверни увагу!
Ь — це єдина літера української абетки, що самостійно не позначає звука. У фонетичній транскрипції знак м’якшення позначаємо так: [`].
Зверни увагу!
Для кращого засвоєння правил склали так звані мнемонічні фрази (вислови для запам’ятовування). Існує така фраза і для знака м’якшення: Де Ти З’їСи Ці ЛиНи ДЗ. Саме після цих букв пишемо знак м’якшення.