Приголосні звуки – це звуки, що творяться за допомогою голосу й шуму або лише шуму. При їх вимові струмінь видихуваного повітря натрапляє на різні перепони органів мовлення (язик, зуби, губи), унаслідок чого виникають шуми, які є основою саме приголосних звуків.
Зверни увагу!
Тверді і м’які приголосні — це різні звуки, для позначення яких на письмі використовують ті самі літери: [лин] лин – [л'ін'] лінь.
Напівпом'якшені звуки — це відтінки твердих звуків: [в’інок] вінок — [виниекнути] виникнути.
В українській мові є такі м’які приголосні: [д'], [т'], [з'], [с'], [ц'], [л'], [н'], [дз'], [р'].
 
Запам'ятати ці приголосні  можна, вивчивши таку фразу: «Де Ти З'їСи Ці ЛиНи, аДЗуР».

Звук [й] завжди м’який.

Таким чином, в українській мові 10 м'яких і 22 тверді приголосні. Усі м'які, крім [й], мають парний твердий приголосний.
Приклад:
Дуб [дуб] — дюшес [д'ушес]; там [там] — батько [бат'ко], зубр [зубр] — зяблик  [з'аблик].
  

            Тверді приголосні

           М'які приголосні

[д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н], [дз], [р] 

[д'], [т'], [з'], [с'], [ц'], [л'], [н'], [дз'], [р']

                            [й]

Губні: [б], [п], [в], [м], [ф]
(можуть бути напівпом'якшені)

               --------------------

Шиплячі: [ж], [ш], [ч], [дж]
(можуть бути напівпом'якшені)

               --------------------

[ґ], [к], [х], [г]
(можуть бути напівпом'якшені)

               --------------------

 
Як позначаємо м'якість приголосного на письмі:
  • знаком м'якшення (ь): [кол'ори] кольори, [злаз'] злазь;
     
  • літерами я, ю, є: [р'абий] рябий, [л'ут'н'а] лютня;
     
  • літерою і: [л'іс] ліс, [д'іброва] діброва, [в'ійс'ко]  військо.
Зверни увагу!
Літера ї ніколи не позначає м’якості приголосного звука, тому що стоїть або на початку слова ([йісти] їсти), або після голосного ([мозайіка] мозаїка).
Якщо літера ї займає позицію після приголосних, то за орфографічним правилом перед нею слід ставити апостроф і позначати  попередній звук як твердий: [п'ідйізд] під'їзд, [п’ірйіна] пір’їна.