Культура спілкування (1).svg
 
«Заговори до мене — і я скажу, хто ти», — стверджує давня мудрість. Саме так, людина пізнається завдяки спілкуванню. Відомий філософ Л. Фейєрбах визначав значення спілкування таким чином: «Спілкування звеличує, у суспільстві людина мимоволі, без жодного удавання тримає себе інакше, ніж наодинці».Слово може возвеличити людину, слово може й знищити її, словами ми виражаємо любов і повагу, словами виказуємо ненависть і злість. Тому зі словом треба бути дуже обережним. «Слово, моя ти єдиная зброє...», — якнайточніше передала всю силу мови Леся Українка.
Протягом тисячоліть людство укладало певні правила комунікації, поведінки у суспільстві, які стали морально-етичними нормами, що їх має дотримуватися кожен житель планети. На території сучасної України такі закони відомі з сивої давнини. Уклав їх князь Володимир Мономах. У його «Повчанні синам» гово­риться: «При старих мовчати, мудрих слухати, старшим коритися, з рівними собі й молодшими... без лукавого на­міру розмовляти і більше вдумуватися, не шаленіти словом, не осуджувати мовою».
Ми впевнені, ти у процесі спілкування дотримуєшся таких правил:
  • Поважаємо усіх, у першу чергу СЕБЕ.
     
  • До старших звертаємось ВИ.
     
  • Уважно слухаємо співрозмовника.
     
  • Вітаємося зі знайомими.
     
  • З незнайомими вітаємось, якщо цього вимагає ситуація спілкування (водій автобуса, продавець, оператор мобільного зв'язку тощо) або якщо з незнайомцями вітаються дорослі, що супроводжують нас.
     
  • Під час телефонної чи інтернет-розмови першим вітається той, хто зателефонував; розмову завершує теж він.
     
  • Завжди дякуємо.
     
  • Ставимось із повагою до молодших і слабших.
     
  • Якщо нас ображають, тактовно даємо зрозуміти, що такий тон неприйнятний.
     
  • Бережемо довкілля від «брудних» слів і предметів.
     
  • Уникаємо вживання в мовленні вульгарних, грубих слів.
     
  • Намагаємося бути ненав'язливим, даємо іншим висловитись.
     
  • Поважаємо погляди інших, навіть якщо вони зовсім відрізняються від наших.
     
  • Уникаємо критики. Якщо висловлюємо свою точку зору, робимо це спокійно, аргументовано й без образ. Спочатку наголошуємо на позитивних моментах, потім коротко — на негативних.
     
  • Якщо нам роблять зауваження, уважно вислуховуємо і стримано дякуємо за пораду.
     
  • Усміхаємось. Усмішка й почуття гумору творять дива!
Запам'ятай слова ввічливості!
  
Доброго ранку! Добрий день (вечір)! Доброї ночі! Привіт! Вітаю! До побачення! На добраніч! До зустрічі! Дякую! Навзаєм! Вибачте мені! Будь ласка! Прошу! Мені прикро! Співчуваю! Шкода! Радію Вашим успіхам! Будьте здорові! Дозвольте допомогти! Щиро вдячний! Не переймайтесь!
 
Запам'ятай звертання!
  
 До незнайомих людей: «пані», «пане», «панно(чко)», «добродію», «добродійко».
 До родичів, друзів чи знайомих: «Тетянко ( Таню)», «Настуню», «Антоне», «Петрику», «тітко», «дядьку».
Зверни увагу!
Недопустимі такі варіанти звертання: «Гей, ти!», «Ану сюди!», «Ти, отой (ота), що в зеленому...»; привертання уваги свистом чи іншими звуками, діями.
У будь-якій ситуації залишайся ЛЮДИНОЮ!